На головну

Художники

Події

Волинь


Йов Кондзелевич

1667-1740




Кондзелевич


1667 - народився по версії Логвина Г. (від 1963 р.) та Возницького Б. (від 1964 р.) на Волині, а по версії М. Гембаровича (від 1966 р.) в м. Жовква.

1686 - постригся в ченці у Білостоцькому монастирі поблизу Луцька, а через рік у написі на «Ірмологіоні», закупленому в Турійську, засвідчив про себе, що він ієромонах. До самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі

.

1690 - працює над Городищенським та Локачинським іконостасами на території Волині. З цих іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор», «Спокуса Христа» та одвірки дияконських і Царських воріт (Городищенський іконостас) та зображення пророків (Локачинський іконостас) (Зберігаються в Музеї Волинської ікони в Луцьку).

1710 - в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського братства

1696 - виконує кіот для Чудотворної ікони Загорівської Божої Матерів для Загорівського монастиря на території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці», «Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).

1698 - 1705 - на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського, відомому тепер під назвою Богородчанський іконостас (зберігається з 1924 р. в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького), згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове» (ікона підписана Йовом Кондзелевичем і датована 1705 р.), "Христос-Учитель" (ікона також підписана Йовом Кондзелевичем і датована 1698 р.) та "Богородиця-Одигітрія", "Святі Антоній і Феодосій Печерські", храмова ікона "Воздвиження Чесного Хреста" Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла на дияконських дверях, зображення Св. Івана Золотоустого та Св. Василія Великого на одвірках Царських воріт, ікон «Тайна вечеря», «Розп'яття», "Знамення Богородиці", "Моління про чашу, "Старозаповітна Трійця", "Моління" (Деісіс), та ікон апостольського і пророчого ряду. Окрім того Йов Кондзелевич очевидно є автором декількох іконних зображень на пределах іконостаса та на обрамленні ("Христос в Никодима", "Спокуса Христа", "Христос в Емаусі", "Христос і самарянка", "Спас Нерукотворний" і інших.

1704 - ікона «Христос-Учитель» з церкви Покрови села Вільшаниця біля Тисмениці та портрет єрусалимського патріарха Якова із церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Горожанка.

1698 - відновив ікону «Святий Миколай», датовану орієнтовно 1504 р., тепер зберігається в монастирі м. Сучавиці, в румунській частині Буковини.
- іконостас для Білостоцького монастиря (Волинська обл.) збереглись фрагменти, що складайться з шести іконоапостолів та "Успіння". Львівський музей українського мистецтва.

1715–1730 - вівтар для мініатюрної ікони «Богородиця-Одигітрія» в церкві Св. Козьми і Даміана в с. Махнівці Золочівського району на Львівщині. Вівтар створенний на замовлення єпископа Луцького та Острозького Йосифа Виговського, внука гетьмана Івана Виговського. Напис на цьому вівтарі свідчить: «Цей вівтар прикрасив коштом своїм його милість Йосиф Виговський, єпископ Луцький і Острозький, за відпущення гріхів своїх прабатьків і батьків, написався рукою недостойного Йова Кондзелевича, монаха монастиря Білостоцького»

1722 - художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас».(Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Окрім того зважаючи на стилістичні та художні особливості, Йову Кондзелевичу належить авторство намісних ікон «Богородиця-Одигітрія», «Христос-Учитель», частини ікон апостольського та пророчого рядів, та центральної ікони іконостаса «Моління» (Деісус).

1737-1737 майстер створив свою останню роботу «Розп'яття» з церкви в с. Чернчиці біля Луцька (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Ця ікона є датованою та підписною: «Сей образ написася въ сто обители Бълостоцкой рукою смиренного ієромонаха Іова коштом раба Божія Стефана Герасимович со женою своєю Агафъею з Кучкаровца. Офъеровали до Церкви святого Спаса Черцицкой Ради Спасенія. Року Божія 1737».

27 січнем 1748 - Йов Кондзелевич помер. За переказами його поховали біля стін Білостоцького монастиря.








ЙОВ КОНДЗЕЛЕВИЧ.

Батьківщиною Йова Кондзелевича вважалася Волинь [Логвин Г. Н. Украинское искусство Х-XVIII вв. – M., 1963. – С. 216. Возницький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 197]....1966 року львівський дослідник Мечислав Гембарович [Gembarowicz Mieczysław. Szkice z historii sztuki XVII w. – Toruń, 1966. – S. 272] висловив думку про жовківське походження Йова Кондзелевича...

Іконографічні особливості ікони Йова Кондзелевича "Спас" кінця XVІІ ст. з троїцької церкви с. Городище Луцького району.
Лев Скоп (Львів-Дрогобич).
Матеріали VII міжнародної наукової конференції з волинського іконопису.>>>

Йов Кондзелевич і Волинь.
M.Таран В. К. Ричко /Луцьк/.
Роде-наш красний. Волинь у долях краян і людських документах Том І Луцьк>>>

У колі сподвижників: Йов Кондзелевич у релігійному малярстві Волині кінця XVII - першої половини ХVIII ст.
Володимир АЛЕКСАНДРОВИЧ (Львів).
Матеріали VIII міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 13-14 грудня 2001 року.>>>

Ікони з с. Городище Луцького рн-у Волинської обл.


Йов Кондзелевич
Спас Вседержитель. з Троїцького храму с. Городище
Липова дошка, темпера, олія, 115х74, кінець XVII ст. Музей Волинської ікони.

Йов Кондзелевич
Спас Вседержитель. Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Спас Вседержитель. Фрагмент.

Кондзелевич
Спас Вседержитель. Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Святий Григорі Двоеслов. Фрагмент.
з Троїцького храму с. Городище Луцького рн-у Волинської обл.


Святий Миколай. Фрагмент.
з Троїцького храму с. Городище Луцького рн-у Волинь.

Йов Кондзелевич
Ангели з муками Христа. Фрагмент.
Іконостас з церкви с. Городище Луцького рн-у. Волинської обл.


Протидиякон Лаврентій.
Іконостас з церкви с. Городище Луцького рн-у. Волинської обл.

Частина пророчого ряду іконостасу з м. Локачі. Волинь.


Yov Kondzelevych
Пророки.
Дерево, темпера, 108х98. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.

Yov Kondzelevych
Пророки.
Початок ХVІІІ ст. Дерево, темпера, 97,5х73. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.

Yov Kondzelevych
Пророки.
Фрагмент, 58,5х54. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.

Кондзелевич
Пророки.
Фрагмент, 60х54. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.

Ікона з с. Бобли Турійського р-ну. Волинь.


Кондзелевич
Юрій Змієборець.
Початок ХVІІІ ст. Дерево, темпера, 113х70. Походить з с. Бобли Турійського р-ну. Музей Волинської ікони.

Кондзелевич
Юрій Змієборець.
Фрагмент.

Святий Георгій із храму с. Окорськ, Локачинського р-ну. Волинь.


Кондзелевич
Святий Георгій.
Початок ХVІІІ ст. Дерево, темпера, олія, 115х74. Походить із храму с. Окорськ Локачинського р-ну. Музей Волинської ікони.

Кондзелевич
Святий Георгій.
Фрагмент.

Білостоцький монастир на Волині.


1636 р. засновано Білостоцький монастир (30 км. від Луцька), українськими православними шляхтичами Симеоном Гулевичом-Воютинським, Іриною Ярмолинською, Раїною Соломирецькою, Адамом Киселлем. Шляхтич Семен Воютинський, згодом став його ігуменом під ім'ям Сильвестр. До XVIII ст. цей монастир вважався оплотом православ'я і був єпископською резиденцією.
В цьому монастирі до 1705 р. творив ієромонах-художник Й. Кондзелевич, тут знаходяться його ікони "Зішестя Святого Духу" і "Успіня Богородиці" (1696).
1698-1705 рр. Й. Кондзелевич тут створив іконостас для Скиту Манявського, котрий львівяни називають - Богородчанський іконостас.


Кондзелевич
Білостоцький монастир.
с. Білосток Луцького рн-у. (монастир до наших днів не зберігся, на його місці зараз церква Архангела).







Успіння 1696.
Білостоцький монастир.

Манявський скит
Успіння. Куточок міського пейзажу
Білостоцький монастир.

Манявський скит
Успіння.
Фрагмент.

Манява
Успіння.
Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Успіння.
Фрагмент.


Успіння.
Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Богородиця.
Білостоцький монастир Волинської області. Дерево, темпера. Початок ХVІІІ ст.

Йов Кондзелевич
Богородиця.
Білостоцький монастир Волинської області. Дерево, темпера. Початок ХVІІІ ст.

Кондзелевич
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Білостоцький монастир Волинської області. Початок ХVІІІ ст.

Кондзелевич

Йов Кондзелевич
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.


Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.


Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.

Іконостас виготовлений в Білостоцькому монастирі на Волині — "Богородчанський іконостас".


1698-1705 рр. в Білостоцькому монастирі Й. Кондзелевич створив іконостас для Скиту Манявського, 1785 році монастир бів закритий а іконостас проданий за 60 злотих у містечко Богородчани від якого і походить подальша назва Богородчанський іконостас. Нині він зберігається в Національному музеї у Львові.
Іконостас складається із пяти рядів, або ярусів вміщених в прямолінійні горизонтальні тябла: цокольний ряд, або предела, намісний ряд, празниковий, апостольський та пророчий ряди і завершення. Іконостас (орієнтовно 13 х 11 м), складається з п'яти рядів та завершення, в яких розміщенно велику кількість іконних зображень різного розміру, від мініатюр до ікон розмірами понад два метри. Починаючи з основи (предела) на яких розташовані ікони «Христос у Никодима», «Катування Христа терновим вінком», «Явлення Христа в Емаусі», «Апостоли біля гробу Богородиці», «Благовіщення Богородиці надходячої години смерті» «Спокуса Христа в пустелі», «Похорон Антонія Печерського» та «Зустріч Марії і Єлизавети»; намісного ряду, з храмовою іконою «Воздвиження Чесного Хреста», та іконами «Святі Антоній і Феодосій Печерські», «Христос-Учитель», «Богородиця-Дороговказниця», дияконськими дверима з зображеннями Архістратига Михаїла і Архангела Гавриїла та Царських воріт, на одвірках яких зображенні Св. Іван Золотоустий та Св. Василій Великий; празникового ряду, з дванадцятьма святами, та іконами «Тайна вечеря» і «Моління про чашу», апостольського ряду з парним зображенням апостолів і центральною іконою іконостаса «Моління» (Деісіс), та шість ікон пророчого ряду з 12 пророками; завершує іконостас ікона «Знамення Богородиці», монументальне Розп'яття з Престоячими та скульптура пелікана, який своєю кровю годує пташенят — символ батьківської любові та самопожертви Ісуса Христа. Дві великі ікони «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове», які розташовані по краях іконостасу, що є фактично окремими вівтарями, завершуються невеликими іконами восьмикутної форми «Коронування Богородиці» та «Старозаповітною Трійцею». Саме на одній із цих ікон, а саме на іконі «Вознесіння Христове» присутній авторський підпис Йова Кондзелевича та дата:"Недостойний Ієромонах Йов Кондзелевич законник святого общежительного монастиря Білостоцькаго рукою власною сділа. Року Божія АΨΕ"






Йов Кондзелевич
Пророки Яків, Даниїл і Мойсей.

Кондзелевич
Пророки Аарон, Аввакум, Єремія.

Йов Кондзелевич
Пророк Єзикиїл і цар Давид

Кондзелевич
Спас Нерукотворний.

Йов Кондзелевич
Царські ворота. Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Моління.
Богородчанський іконостас.
Йов Кондзелевич
Богородиця-Дороговказниця.
Богородчанський іконостас. 1698-1705 рр.
Національний музей, Львів.


Спас намісний.
Богородчанський іконостас. 1698-1705 рр. Національний музей, Львів.
Йов Кондзелевич
0
1722.

Йов Кондзелевич
Тайна вечеря.
Богородчанський іконостас.

Йов Кондзелевич
Успіння
Богородчанський іконостас.

Йов Кондзелевич
Вознесіння.
Богородчанський іконостас.


Святі Антоній і Феодосій.
Богородчанський іконостас.




Кондзелевич
Апостоли Яків та Хома.
Богородчанський іконостас.


Вознесіння Христа.
Богородчанський іконостас.

Йов Кондзелевич
Моління про чашу.
Богородчанський іконостас.


Архангели Михаїл та Гавриїл.
Дияконські двері Богородчанського іконостасу. 1698-1705 рр.
Національний музей, Львів.

Йов Кондзелевич
Архангели Михаїл. Фрагмент. 224,5 х 74. Богродчанський іконостас.


Архангели Гавриїл. Фрагмент. 224,5 х 74. Богродчанський іконостас

Йов Кондзелевич
Преподобний Онуфрій Великий. Богродчанський іконостас

Кондзелевич
Преподобний Пахомій Великий.Богродчанський іконостас

Йов Кондзелевич
Апостол Іаков.
Білостоцький монастир Волинської області. Початок ХVІІІ ст.

Йов Кондзелевич
Апостол Симон Білостоцький монастир

Йов Кондзелевич
Апостоли. Білостоцький монастир


Апостоли. Білостоцький монастир

Йов Кондзелевич
Апостол Симон. Білостоцький монастир



Старозавітна Трійця.


Христос-Учитель. 1704.
Створено для села Вільшаниця. Івано-Франківської обл.

Іконостас для Загорівського монастиря на Волині (Вощатинський іконостас).

Улітку 1695 р. Кондзелевича запрошують у сусідній Загорівський монастир. Тут були створені зображення «Іоакима та Анни», «Трійці», «Хрещення», «Мучениці Варвари», «Архідиякона Стефана». У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас».(Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Окрім того зважаючи на стилістичні та художні особливості, Йову Кондзелевичу належить авторство намісних ікон «Богородиця-Одигітрія», «Христос-Учитель», частини ікон апостольського та пророчого рядів, та центральної ікони іконостаса «Моління» (Деісіс), на якій і присутня дата створення іконостаса — 1722. Зберігається в Національному музеї Львова.


Йов Кондзелевич
Святителі Іоанн Златоуст та Василій Великий.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.


Введення до храму.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.

Йов Кондзелевич
Нерукотворний Спас.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.

Кондзелевич
Фрагмент.

Йов Кондзелевич
Різдво Марії. Фрагмент.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.


Різдво Марії. Фрагмент.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.

Йов Кондзелевич
Апостоли Петро і Матвій.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.


Апостоли Петро.
Церква с. Вощатин. Волинської обл..

Йов Кондзелевич
Апостоли Матвій.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.


Апостоли Іван та Петро.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.

Йов Кондзелевич
Апостоли Андрій і Марко.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.


Апостоли Павло і Лука.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.

Йов Кондзелевич
Христос і Никодим.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.


Апостоли Варфоломій і Пилип.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.

Йов Кондзелевич
Розпяття. 1737
Церква с. Вощатин. Волинської обл.


Хрещення Христа.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.


Кіот.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.

Успіння
Святі Іоаким і Анна.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.