|
ЙОВ КОНДЗЕЛЕВИЧ.
Батьківщиною Йова Кондзелевича вважалася Волинь [Логвин Г. Н. Украинское искусство Х-XVIII вв. – M., 1963. – С. 216. Возницький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 197]....1966 року львівський дослідник Мечислав Гембарович [Gembarowicz Mieczysław. Szkice z historii sztuki XVII w. – Toruń, 1966. – S. 272] висловив думку про жовківське походження Йова Кондзелевича...
Іконографічні особливості ікони Йова Кондзелевича "Спас" кінця XVІІ ст. з троїцької церкви с. Городище Луцького району.
Лев Скоп (Львів-Дрогобич).
Матеріали VII міжнародної наукової конференції з волинського іконопису.>>>
Йов Кондзелевич і Волинь.
M.Таран В. К. Ричко /Луцьк/.
Роде-наш красний. Волинь у долях краян і людських документах Том І Луцьк>>>
У колі сподвижників: Йов Кондзелевич у релігійному малярстві Волині кінця XVII - першої половини ХVIII ст.
Володимир АЛЕКСАНДРОВИЧ (Львів).
Матеріали VIII міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 13-14 грудня 2001 року.>>>
|
Ікони з с. Городище Луцького рн-у Волинської обл.
|
Спас Вседержитель. з Троїцького храму с. Городище
Липова дошка, темпера, олія, 115х74, кінець XVII ст. Музей Волинської ікони.
|
Спас Вседержитель. Фрагмент.
|
Спас Вседержитель. Фрагмент.
|
Спас Вседержитель. Фрагмент.
|
Святий Григорі Двоеслов. Фрагмент.
з Троїцького храму с. Городище Луцького рн-у Волинської обл.
|
Святий Миколай. Фрагмент.
з Троїцького храму с. Городище Луцького рн-у Волинь.
|
Ангели з муками Христа. Фрагмент.
Іконостас з церкви с. Городище Луцького рн-у. Волинської обл.
|
Протидиякон Лаврентій.
Іконостас з церкви с. Городище Луцького рн-у. Волинської обл.
|
Частина пророчого ряду іконостасу з м. Локачі. Волинь.
|
Пророки. Дерево, темпера, 108х98. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.
|
Пророки. Початок ХVІІІ ст. Дерево, темпера, 97,5х73. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.
|
Пророки. Фрагмент, 58,5х54. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.
|
Пророки. Фрагмент, 60х54. Частина пророчого ряду іконостасу, м. Локачі. Музей Волинської ікони.
|
Ікона з с. Бобли Турійського р-ну. Волинь.
|
Юрій Змієборець. Початок ХVІІІ ст. Дерево, темпера, 113х70. Походить з с. Бобли Турійського р-ну. Музей Волинської ікони.
|
Юрій Змієборець. Фрагмент.
|
Святий Георгій із храму с. Окорськ, Локачинського р-ну. Волинь.
|
Святий Георгій. Початок ХVІІІ ст. Дерево, темпера, олія, 115х74. Походить із храму с. Окорськ Локачинського р-ну. Музей Волинської ікони.
|
Святий Георгій. Фрагмент.
|
Білостоцький монастир на Волині.
1636 р. засновано Білостоцький монастир (30 км. від Луцька), українськими православними шляхтичами Симеоном Гулевичом-Воютинським, Іриною Ярмолинською, Раїною Соломирецькою, Адамом Киселлем. Шляхтич Семен Воютинський, згодом став його ігуменом під ім'ям Сильвестр. До XVIII ст. цей монастир вважався оплотом православ'я і був єпископською резиденцією.
В цьому монастирі до 1705 р. творив ієромонах-художник Й. Кондзелевич, тут знаходяться його ікони "Зішестя Святого Духу" і "Успіня Богородиці" (1696).
1698-1705 рр. Й. Кондзелевич тут створив іконостас для Скиту Манявського, котрий львівяни називають - Богородчанський іконостас.
|
Білостоцький монастир. с. Білосток Луцького рн-у. (монастир до наших днів не зберігся, на його місці зараз церква Архангела).
|
|
Успіння 1696.
Білостоцький монастир.
|
Успіння. Куточок міського пейзажу
Білостоцький монастир.
|
Успіння.
Фрагмент.
|
Успіння.
Фрагмент.
|
Успіння.
Фрагмент.
|
Успіння.
Фрагмент.
|
Богородиця.
Білостоцький монастир Волинської області. Дерево, темпера. Початок ХVІІІ ст.
|
Богородиця.
Білостоцький монастир Волинської області. Дерево, темпера. Початок ХVІІІ ст.
|
Зішестя Святого Духа на апостолів. Білостоцький монастир Волинської області. Початок ХVІІІ ст.
|
|
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.
|
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.
|
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.
|
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Фрагмент.
|
Іконостас виготовлений в Білостоцькому монастирі на Волині — "Богородчанський іконостас".
1698-1705 рр. в Білостоцькому монастирі Й. Кондзелевич створив іконостас для Скиту Манявського, 1785 році монастир бів закритий а іконостас проданий за 60 злотих у містечко Богородчани від якого і походить подальша назва Богородчанський іконостас. Нині він зберігається в Національному музеї у Львові.
Іконостас складається із пяти рядів, або ярусів вміщених в прямолінійні горизонтальні тябла: цокольний ряд, або предела, намісний ряд, празниковий, апостольський та пророчий ряди і завершення. Іконостас (орієнтовно 13 х 11 м), складається з п'яти рядів та завершення, в яких розміщенно велику кількість іконних зображень різного розміру, від мініатюр до ікон розмірами понад два метри. Починаючи з основи (предела) на яких розташовані ікони «Христос у Никодима», «Катування Христа терновим вінком», «Явлення Христа в Емаусі», «Апостоли біля гробу Богородиці», «Благовіщення Богородиці надходячої години смерті» «Спокуса Христа в пустелі», «Похорон Антонія Печерського» та «Зустріч Марії і Єлизавети»; намісного ряду, з храмовою іконою «Воздвиження Чесного Хреста», та іконами «Святі Антоній і Феодосій Печерські», «Христос-Учитель», «Богородиця-Дороговказниця», дияконськими дверима з зображеннями Архістратига Михаїла і Архангела Гавриїла та Царських воріт, на одвірках яких зображенні Св. Іван Золотоустий та Св. Василій Великий; празникового ряду, з дванадцятьма святами, та іконами «Тайна вечеря» і «Моління про чашу», апостольського ряду з парним зображенням апостолів і центральною іконою іконостаса «Моління» (Деісіс), та шість ікон пророчого ряду з 12 пророками; завершує іконостас ікона «Знамення Богородиці», монументальне Розп'яття з Престоячими та скульптура пелікана, який своєю кровю годує пташенят — символ батьківської любові та самопожертви Ісуса Христа. Дві великі ікони «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове», які розташовані по краях іконостасу, що є фактично окремими вівтарями, завершуються невеликими іконами восьмикутної форми «Коронування Богородиці» та «Старозаповітною Трійцею». Саме на одній із цих ікон, а саме на іконі «Вознесіння Христове» присутній авторський підпис Йова Кондзелевича та дата:"Недостойний Ієромонах Йов Кондзелевич законник святого общежительного монастиря Білостоцькаго рукою власною сділа. Року Божія АΨΕ"
|
|
|
Пророки Яків, Даниїл і Мойсей.
|
Пророки Аарон, Аввакум, Єремія.
|
Пророк Єзикиїл і цар Давид
|
Спас Нерукотворний.
|
Царські ворота. Фрагмент.
|
Моління.
Богородчанський іконостас.
|
Богородиця-Дороговказниця.
Богородчанський іконостас. 1698-1705 рр. Національний музей, Львів.
|
Спас намісний.
Богородчанський іконостас. 1698-1705 рр. Національний музей, Львів.
|
0
1722.
|
Тайна вечеря.
Богородчанський іконостас.
|
Успіння
Богородчанський іконостас.
|
Вознесіння.
Богородчанський іконостас.
|
Святі Антоній і Феодосій.
Богородчанський іконостас.
|
|
Апостоли Яків та Хома. Богородчанський іконостас.
|
Вознесіння Христа.
Богородчанський іконостас.
|
Моління про чашу.
Богородчанський іконостас.
|
Архангели Михаїл та Гавриїл.
Дияконські двері Богородчанського іконостасу. 1698-1705 рр. Національний музей, Львів.
|
Архангели Михаїл. Фрагмент. 224,5 х 74. Богродчанський іконостас.
|
Архангели Гавриїл. Фрагмент. 224,5 х 74. Богродчанський іконостас
|
Преподобний Онуфрій Великий. Богродчанський іконостас
|
Преподобний Пахомій Великий.Богродчанський іконостас
|
Апостол Іаков.
Білостоцький монастир Волинської області. Початок ХVІІІ ст.
|
Апостол Симон Білостоцький монастир
|
Апостоли. Білостоцький монастир
|
Апостоли. Білостоцький монастир
|
Апостол Симон. Білостоцький монастир
|
|
Старозавітна Трійця.
|
Христос-Учитель. 1704.
Створено для села Вільшаниця. Івано-Франківської обл.
|
Іконостас для Загорівського монастиря на Волині (Вощатинський іконостас).
Улітку 1695 р. Кондзелевича запрошують у сусідній Загорівський монастир. Тут були створені зображення «Іоакима та Анни», «Трійці», «Хрещення», «Мучениці Варвари», «Архідиякона Стефана». У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас».(Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Окрім того зважаючи на стилістичні та художні особливості, Йову Кондзелевичу належить авторство намісних ікон «Богородиця-Одигітрія», «Христос-Учитель», частини ікон апостольського та пророчого рядів, та центральної ікони іконостаса «Моління» (Деісіс), на якій і присутня дата створення іконостаса — 1722. Зберігається в Національному музеї Львова.
|
Святителі Іоанн Златоуст та Василій Великий.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.
|
Введення до храму.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.
|
Нерукотворний Спас.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.
|
Фрагмент.
|
Різдво Марії. Фрагмент.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.
|
Різдво Марії. Фрагмент.
Іконостас з церкви с. Вощатин. Волинської обл.
|
Апостоли Петро і Матвій.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Апостоли Петро.
Церква с. Вощатин. Волинської обл..
|
Апостоли Матвій.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Апостоли Іван та Петро.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Апостоли Андрій і Марко.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Апостоли Павло і Лука.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Христос і Никодим.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Апостоли Варфоломій і Пилип.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Розпяття. 1737
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Хрещення Христа.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Кіот.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
Святі Іоаким і Анна.
Церква с. Вощатин. Волинської обл.
|
|