Святитель Петро митрополит Київський і всієї Русі
Волинь 1260-1326 Москва
Микола Леонтович. Вірую
1260 - народився на Волині від благочестивих батьків Феодора та Евпраксії.
В 12 років молодий Петро став послушником Двірецького монастиря. Дослідники твердять, що Двірецький монастир, який заснував Петро, – це насправді монастир у селі Новий Двір нинішнього Турійського району.
За добродійне подвижницьке життя ігумен обителі рукоположив інока Петра в сан ієромонаха.
Ієромонах Петро на річці Раті поставив келію і став самітником. З часом тут утворився монастир, названий Новодворским, і храм в Ім'я Спаса.
Інок Петро малював ікони і розсилав іх як дар.
1301 - ігумен Петро приніс в дар написаний ним образ Успіння Пресвятої Богородиці (Петрівська ікона, Новодворська ікона) Володимирському митрополиту Максиму.
Коли митрополит Максим помер, кафедра деякий час залишалась незайнятою. Максим першим з митрополитів залишив Київ і ще у 1285 році переїхав у Володимир на Клязьмі. Щоб зберегти митрополичу обсаду на території Руси, Волинський і Галицький князь Юрій І Львович, звернувся до Константинопольського Патріарха Афанасія з тим, щоб підняти єпархію до статусу митрополії і добився згоди. Першим митрополитом, куди ввійшли і Луцька, Володимирська, Холмська, Перемишлянська, Галицька та Турівська єпархії, став Нифонт, однак він помер у 1303 році.
Князь Володимирский, Михайло Тверcький, направив патріарху Константинопольскому свого сподвижника ігумена Геронтія з проханням поставити його на свою митрополію але отримав відмову.
У “Степенній книзі” говориться, що саме король Волинської (у тексті "Волиньськія") землі вирішив відновити свою митрополію. Столицею Короля Юрія І був Володимир (Володимир-Волинський) з величним Успенським собором. Внук Данила Романовича, Руський король, князь Володимирії Юрій І відправив ігумена Петра Константинопольскому Патріарху для прийняття святительскої кафедри своєї митрополії. Патріарх Константинопольский Афанасій (1289-1293) з собором призначив на усю Руську і Київську митрополію святителя Петра, передав йому святительске облачення, жезл і ікону.
1308-1309 - Петро Ратенський - Київський митрополит.
1309 - Петро Ратенський стає Московский митрополит для зміцнення християннства на цих далеких землях пограниччя з Ордою. З Петром Ратенським у Московію прибули кращі волинські майстри іконописання. Вони розписали Успенський собор Москви.
21 грудня 1326 Святитель Петро помер в невеликому місті своєї єпархії - Москві. Смерть застала його під час апостольської місіонерської праці. Святе тіло Першосвятителя було поховано в Успенському соборі в кам'яному гробі, який він сам приготував. Вважається небесним покровителем Москви.
Волинсько-Галицька митрополія була ліквідована Патріаршим Собором в 1347 р. і перетворена на звичайну єпархію Київської митрополії.
Пензлеві Петра Ратенського приписуються ікони:
- в Успенському соборі м. Володимира-Волинського;
- Богородиці, що знаходилась у Софійському соборі в м. Новгороді;
- Петрівська ікона в Успенському соборі Московського Кремля, перша московська чудотворна ікона;
- Успенія Божої Матері, в іконостасі Успенського Собору поряд чудотворного образу Всемилостивого Спаса;
- Богородиця з Верхатського монастиря, пізніше перенесена до Крехівського монастиря на Львівщині;
- Богородиця в Мінському соборі Петра і Павла.
Петро Ратенський (Ратский, Ратненський, Петро Волинянин, Петро з Рати). Волинська школа іконопису.
Король Юрій І в майстерні іконописця Петра Теодоровича
Печатка короля Руського королівства Юрія I Львовича.
Петро Ратенський з Волині
Петро Ратенський в Москві.
Успенський собор у Володимирі-Волинському. 1160 р. Збудований волинським князем Мстиславом Ізяславичем.
Успенський собор Московського Кремля. Реконструкція. 1326 р. Перший кам'яний храм Москви, заложений Петром Ратенським.
Успенський собор Московського Кремля. 1479 р. Італійський арх. Арістотель Фіораванті.
Новодворська ікона Божої Матері. Написана ігуменом Петром 1320 р. Волинська школа. Список. Храм св. муч. Адріанни і Наталії в Москві.
Богородиця Петрівська. Написана ігуменом Петром в Ратському монастирі на Волині 1306 р., Список, 54х42, зберігається в Успенському соборі Московського Кремля. На початку ХХ ст. оригінал в Москві втратили.
Посох митрополита Петра. Отриманий з рук патріарха Константинопольського Афанасія 1308 р., куди він був направлений Волинським Королем Левом І.
Успіння святителя Петра 1327 р. Митрополита Петра ховав єпископ Луцький Феодосій, земляк святителя. Єпархії Західної Руси підпорядковувались святителю Київському, який перебував в Москві.
Саккос і посох митрополита Петра. 1322 р.
Будівництво в Кремлі Успенського собору 1326 р. - першого кам'яного храму Москви. Клеймо ікони "Митрополит Петро в житії". Кінець XV ст.
Винос мощів митрополита Петра. Фрагмент з ікони.
Рака митрополита Петра.
Микола Можайський. 182х98, Третьяковська галерея, Москва.
Успіння Пресвятої Богородиці. 1310 р. Успенський собор Московського Кремля.
Ікони житіє Петра Ратенського
Святитель Петро.Фрагмент ікони Симона Ушакова", XVII ст.
Митрополит Петро з житієм Майстерня Дионісія кінець 15 ст. Успенський собор в Московському Кремлі
Святитель Петро
Святитель Петро
Святителі Московські - митрополит Петро, митрополит Філіпп.
Собор Московских святителів Ермоген, Алексій, Петро, Іона и Філіпп.
Святитель Петро. ДРМ, Санкт-Петербург. 45х19. IV ст.
Митрополит Петро. Фрагмент ікони з деісусного чину. ХV ст.
Списки Богородиці Петрівської
Богородиця Петрівська. Новгородський список XIV ст. ДТГ.
Богородиця Петрівська. Список XVІ ст. Сергієво-Посадський музей.