Абрамович Броніслав

Залухів - Краків

Абрамович Броніслав

1837 - народився Абрамович Броніслав Бурчак (Bronislaw Вurczak Abramowicz) в с. Залухові Ковельського повіту (Ратнівського р-ну) Волинської губерні Російської імперії.
1858 - 1861 - навчався у Варшавській школі вишуканих мистецтва.
- навчався в академіях Мюнхена та Відня (у професора Едварда Енгартха). Віденську академію Абрамович закінчив з відзнакою, за картину «Napoj milosny» («Любовний напій»).
- навчався в Краківській школі витончених мистецтв у Я. Матейка.
Мав виставки у Кракові (1868, 1901), Львові (1871,1877), Варшаві (1872, 1879), Мюнхені (1867) та Відні (1871, 1873, 1876, 1877).
17 липня 1912 - помер у Кракові, де й був похований на Раковицькому цвинтарі (гробівець Ветеранів)

Броніслав Абрамович-художник з Волині. 2012

Андрій Климчук (Рівне)

Броніслав Абрамович-художник з Волині.

Історична Волинь багата на відомих письменників, художників, науковців. На жаль, про багатьох з них мало що відомо в середовищі широких кіл. Фактично не відомим для волинєзнавства лишається постать польського живописця Броніслава Абрамовича. Згадки в джерелах про нього скупі і лаконічні .

Абрамович Броніслав (1837 - 1912) народився у Залухові на Волині в шляхетській сім’ї. Він навчався з 1858 по 1861 рік у Варшавській школі вишуканих мистецтва, потім в академіях Мюнхена та Відня (у професора Едварда Енгарт-ха). Віденську академію Абрамович закінчив з відзнакою, за картину «Napój miłosny» («Любовний напій») отримав солідну премію. Освіту закінчував в Краківській школі витончених мистецтв, де, напевно, навчався композиції у знаменитого Я. Матейка. В різні роки мав виставки у Кракові, Львові, Варшаві, Мюнхені та Відні. Був учасником січневого повстання як адютант генерала Мар’яна Ленгевича. Помер у Кракові, де й був похований на Раковицькому цвинтарі (гробівець Ветеранів).

Абрамович писав історичні картини, жанрові сцени, а також портрети і сцени полювання. Та насамперед він став відомим завдяки своїй реставраторській роботі у Кракові. Головним чином Абрамович займався реставрацією давніх ікон, що він робив на високому професійному рівні [2,643]. Зокрема, він від реставрував ікони в Музеї Чарторийських у Кракові, Маріацькому, домініканському і францисканському костелах (всі - Краків). Під керівництвом професора Со-коловського Абрамович відновив дві ікони Ган-са Кулмбаха в костелі Св. Флоріана, що собою представляє сцени із життя Св. Івана Євангеліста. Окрім того він займався ретушуванням і ко-льоруванням фотографій. Картини Абрамович зберігаються головним чином в Національному музеї у Кракові, Познані та Лодзському художньому музеї. Твори відзначаються ретельністю, мальовані «гладко», як правило, за допомогою холодних барв.

В 1867 році Абрамович написав картину, яка досить відома у вузьких мистецьких колах. Мова йде про полотно «Portret króla bawarskiego Ludwika II» («Потрет баварського короля Людвіка ІІ»). Далі Абрамович в 1871 році звертається до теми, яка досить вузько представлена у польському малярстві - до теми смерті Зигмунта І (полотно «Ostatnie chwile Zygmunta I» («Останні хвилини Зигмунта І»).

В 1876 році Абрамович написав полотно «Uczta u Wierzynka» («Прийом у Вєржинка»), за яку став почесним членом-кореспондентом Віденської Ки^^теш. Цей твір присвячено історичній події - приойму, організованому в Кракові міською радою і Миколою Вєржинком, пов’язана із зустріччю європейських монархів і князів 22 - 27 вересня 1364 року, скликаного з ініціативи Казимира ІІІ Великого. В 1883 році цю картину художник подарував Національному музею в Кракові (Галерея польського мистецтва ХІХ століття у Сукєнніцах).

З інших картин Абрамовича можна відзначити такі: «Zygmunt August dyktujący testament» («Зиг-мунт Август диктує заповіт»), «Miłosierdzie królowej Anny» («Милосердя королеви Анни»), «Karol ІХ przed nocą świętego Bartłomieja» («Ка-роль ІХ в передніч святого Бартоломея»), «Chrzest Chrystusa» («Хрест Христа»), «Święta Tekla» («Свята Текля»), «Święty Jan Chrzciciel» («Святий Іван Хреститель»), «Jan Kochanowski» («Ян Коха-новський»), «Portret mężczyzny w czapce» («Пор-тет чоловіка в шапці), «Kasztelanka» («Каштелянка) та інші.

Література

1. Janiszewski Władysław. Bronisław Abramowicz // Polski Słownik Biograficzny. T. 1. Polska Akademia Umiejętności. - Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. - S.12.

2. Mycielski Jerzy. Sto lat dziejów malarstwa w Polsce 1760 - 1860: z okazyi wystawy retrospektywnej malarstwa polskiego we Lwowie. - Kraków: nakł. autora; Druk. «Czasu» Fr. Kluczyckiego, 1897. - 740 s.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 42. 2012

Література

Władysław Janiszewski: Abramowicz Bronisław. In: Polski Słownik Biograficzny. Band 1. Krakau 1935, S. 12.

Zofia Niesiołowska-Rothertowa: Abramowicz Bronisław. In: Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. Band 1. Breslau/Warschau/Krakau/Danzig 1971, S. 2.

Abramowicz Bronisław. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Band 1. Leipzig 1983, S. 174

Живопис

Фото