На головну
Берестечко

Пам’ятник козацької слави в історико-меморіальному заповіднику “Поле Берестецької битви”


1445 - перше згадка про Берестечко.
1650 - побудована Михайлівська церква.
18-30 червня 1651 - битва військ Б.Хмельницького і польського короля Яна Казимира Третьего.
Проект храму-пам'ятника розробив студент архітектурного відділення Вищого художнього училища при Академії мистецтв у Петербурзі В.Максимов, учень професора Олексія Щусєва.
1910-1914 - спорудження Георгіївської церкви-мавзолей, в честь полеглих козаків керував будівництвом Володимир Леонтович.

художники
події
ресурси






 

Битва під Берестечком.



БЕРЕСТЕЧКО.
Т.Г. Шевченко.
“Од чого ти почорніло,
Зеленеє поле?”
“Почорніло я од крові
За вольную волю....>>>


БЕРЕСТЕЧКО І БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ТРАКТАТ 28-ІХ 1651.
М. ГРУШЕВСЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ. ТОМ IX. ІІІ. ....>>>


БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА.
Берестецька битва належить до другого періоду визвольної війни. ...>>>

О НАЧАЛІ ВОЙНИ ХМЕЛНИЦКОГО. РОКУ 1651.
Літопис Самовидця....>>>


ЗАГАДКИ БИТВИ ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ ДО 350-РІЧЧЯ ВЕЛИКОГО БОЮ. Микола МЕТЬОЛКІН/
...У 1651 року Богдан Хмельницький вже отримав переконливу перемогу під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями...>>>


БЕРЕСТЕЧКО Й БАТІГ.
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА. Частина ІІ :: Запорозьке Військо. Іван Крипякевич...>>>


Очевидець бою француз П'єр Шевальє так описував завершення цієї битви:
"В одному місці серед болота скупчилося триста козаків які хоробро боронилися проти великого числа атакуючих, що натискали на них звідусіль. Повністю оточені вони загинули. Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього війська польського."


11
Гетьман України Богдан Хмельницький.


Jan Kazimierz
Король Ян Казимір. Марцелло Бакіареллі. Фрагмент. Полотно, олія.

Ярема Вишневецький
Ярема Вишневецький.
Ополячений рід українських магнатів, князь, воєвода руський. Учасник битви на стороні короля.

Берестецька битва.
Полковник Іван Богун.


Іслам-Гірей III
Іван Виговський. Олія. 18 ст.

Берестецька битва.
Іслам-Гірей III.




Іслам-Гірей III
Схема розташування козацьких, татарських і королівських військ під час Берестецької битви.







berestechko
Королівський табір і розміщення польсько-шляхетських військ під час Берестецької битви План 17 ст.

berestechko
План походу козацьких і татарських військ на королівську армію під Берестечком

Битва під Берестечком в живописі, графіці та скульптурі /каталог/.



berestechko


berestechko

 

Музей-заповідник „Козацькі могили".



ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА НА „КОЗАЦЬКИХ МОГИЛАХ" ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ У КОНТЕКСТІ СПАДЩИНИ СТИЛЮ МОДЕРН. "Пам"ятки України" Тетяна Бажанова.
Георгіївська церква - головна споруда меморіалу „Козацькі могили" в селі Пляшевій - можливо, найсамобутніший витвір архітектурного модерну в Україні...>>>


МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС “КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ”. Експозиція музею розгорнута у сімох залах будинку, що знаходиться поруч з Георгіївською церквою. Відкрито музей 17 червня 1967 року.
Перший етап експозиції має інформаційний характер. Експоновані тут ножі, сокири, вістря стріл, окуття, лопати, знайдені в околицях Пляшевої.
Другий зал займає діорама, що відтворює початковий етап битви під Берестечком. Експозиція третього залу демонструє виявлені розкопками на місці переправи зразки козацького озброєння – мушкети з ударними та колісними замками.
У четвертому залі розміщується зразки вогнепальної зброї: мушкети, карабіни, аркебуза, бандулет. Речі виявлені біля окремих кістяків на переправі. Тут – дерев’яна ложка, викрутка, гак для підвішування шаблі на поясі, гаманець з кулями, монетами, кремінцями та жіночим перснем, знайдені поблизу скелета козака. Привертають увагу козацькі і селянські шкіряні вироби. Це футляри ножів і ложок, сумки з вирізним орнаментом та гаманці різних розмірів, пояси. Тут же – викопане на козацькій переправі сідло із стременами.
П’ятий зал експозиції присвячений останнім подіям Берестецької битви та завершенню визвольної війни.
В останньому залі експозиції – твори істориків про Визвольну війну – П’єра Шевальє, Миколи Костомарова, Івана Крип’якевича, Андрія Малишка, Михайла Стельмаха та ін..

МАКСИМОВ Володимир Миколайович (1844 - 1919) - архітектор. Звання отримав 1912 р. від Петербурзької Академії мистецтв. З використанням модернізованих українських національних форм створював меморіальний комплекс "Козацькі могили" у с. Пляшева під Берестечком - перенесена з Острова дерев'яна Михайлівська церква 1610 р.; збудовані келії, спроектований Георгіївський храм-пам'ятник (1910 - 1914 рр., співавтор В. Леонтович).


berestechko


berestechko
Горгіївська церква.

berestechko


berestechko
Горгіївська церква.


berestechko
Михайлівська церква.
17 cт.

berestechko
Михайлівська церква.
17 cт.

berestechko
Інтер'єр Георгіївської церкви

berestechko
Інтер'єр Георгіївської церкви

berestechko
Інтер'єр Георгіївської церкви

22
Розпис в Георгіївській церкві. Їжакевич.

berestechko
Кам'яні хрести XVII ст. на козацьких могилах

berestechko
Покрова Пресвятої Богородиці - с. Пляшева. В.Жупанюк.
60х80 п.о. 2001.

pochaiv
Апостол Яків і Лука 18 ст. Михайлівська церква.

pochaev




Берестечко. Фото та почтові листівки.


Князю Ф.Г. Пронському (родина князів Пронських, походили з дому Святого Володимира)Великим литовським князем, королем Сигизмундом ІІ Августом було дозволено “в Берестечку місто заводити, мати корчми горілчані і винні, одержувати торгове мито, проводити торги кожного понеділка, а ярмарки на Іллі і на запусти перед Пилипівкою”.
До наших днів зберігся обеліск на могилі сина Ф.Г. Пронського — Олександра. Місцеві жителі називають цей обеліск “Мурованим стовпом”. Такі пам’ятники за звичаєм ставили на могилах соцініани — прихильники поширеного в ХVІ столітті по всій Західній Європі релігійного напрямку, з яким жорстоко боролася католицька церква. Не вціліли такі пам’ятники ні в Угорщині, ні в Пруссії, ні в Сілезії, ні в Голландії. Тільки в Берестечку стоїть цей майже п’ятнадцятиметровий унікальний монумент.


9
Берестечко, пов. Дубно, стара дерев'яна церква 17 ст. в ній перед битвою з поляками 1651 р. молився гет. Б. Хмельницький. "Старовинні пам'ятки Волині", Цинкаловський О.

9
Берестечко, пов. Дубно, обеліск на полях, збудований на місці де полегли війська і населення під час боїв з татарами 16-17 ст. В народі "Дівоча могила", бо поховано кілька сот дівчат . "Старовинні пам'ятки Волині", Цинкаловський О.

Археологія/каталог/.



35

34