ЛУЦЬК. Історичний нарис. 1934 р.

Анатоль Дублянський

(фрагмент)

... Вже в 1600 році чуємо про існування тут якогось православного братства. В 1617 році це братство остаточно зорганізувалося. Першим ктитором Луцького братства був ігумен черчецького манастиря Герасим Микулич, а основоположниками його були місцева українська цпяхта, місцеве духовенство і міщіни. З перших членів братства найбільше відомі: Лаврентій Древинський-чашник Волинський, Михайло Гулевич-Воютинський- підсудок Луцький, Хведір Святополк кн. Четвертинський, Юрій кн. Пузина, о. Іван Гораїнович Черчецький, ієромонах Ісаакій Борискович, о. Іван Федо-рович, ієромонах Паїсій Мостицький та інші. Членами його були також славетні особи, як митрополит Київський Петро Могила, гетьман Іван Виговський, Марина Мазепина-гетьманова мати. Констянтин Вовк-запорозький полковник. В 1619 році король Жигимонт III дає братству грамоту, на підставі якої братство будує церкву з шпиталем і притулком, В 1620 році єрусалимський патриарх Теофан дав братству грамоту з правом ставропігії, що звільняло цю організацію з під єпископської юрисдикції. В 1623 р. константинопільський патриарх Кирило Лукарис підтверджує цю грамоту й благословляє братство. Користаючи з таких привилеїв, воно розвиває широку діяльність. При братстві крім шпиталя й притулка існує також школа, статут якої був взірцем для інших братських шкіл на Україні ...