Головань Микола

Луцьк

Головань Микола

Автобіографія

Народився я 09.01.1943 р. на Одещині, батько мій Микита Лео́нтійович, був добрий столяр, а мати полька, Юзефа Вільгельмівна була кравчинею. Коли мені було 3 роки сім'я переїхала до Луцька. Згодом я пішов в школу у с. Теремно. Це були післявоєнні роки. Батьки бачили мій нахили до малювання і бажали, щоб їхній син став художником.

Моя перша художня студія 1958 - 59 рр. була в Палаці піонерів, якою керував Петро Костянтинович Сензюк, хороша привітна людина і настирний художник. Це був поштовх до вступу в художнє училище ім. М. Труша у Львові 1960 р. яке я закінчив 1965 р. Львів це величне місто що має великі традиції в мистецтві. Я мав честь вчитися в таких вчителів, художників та скульпторів: М. Скібінській, Сергій Костирко, Тарас Драган, Любомир Лесюк. Трохи пізніше у мого наставника - Дмитра Крвавича, не можу забути чудового скульптора Еммануїла Миська. Після закінчення навчання я повернувся до батьків у Луцьк, де жив з ними в невеличкій новозбудованій хаті.

Працював на різних роботах. Вдома у дворі ми з батьком збудували невелику художню майстерню. Наприкінці 1960-х років я влаштувався скульптором до Художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. За чотири роки в 1971 р. я підготував першу персональну виставку, яка відкрилася у кінотеатрі «Промінь»: скульптура, живопис, графіка.. Вона мала добрий відгук у глядачів, які її оглядали перед сеансами кіно. В тому ж році, я попросив руки своєї майбутньої дружини Тамари. Наші діти пішли нивою мистецтва - син Микола був добрим ковалем та скульптором, донька Наталка керамік та дизайнер. Друга виставка відбулася там же 1976 р.

Для міста чимало зроблено в парку «Лесі Українки», до 920-річчя Луцька дитяче містечко ”Чудо”, пам’ятний знак на місці захоронення розстріляних в’язнів м. Луцьк. Пам’ятники загиблим воїнам афганцям в с. Линів Локачинського району Волинської області, пам’ятний хрест в Національному історико-меморіальному заповіднику "Поле Берестецької битви". Як скульптор, за десятиріччя зробив чимало нагробних пам’ятників, досить відомим людям на Волині.

1980 р. після того як батьківської хати не стало, влада пішла мені на зустріч, виділили невелику ділянку біля річки Стир, де я за проектом Ростислава Метельницького почав будувати художню майстерню. Подвір’я, стіни, дах будинку прикрашають кам’яні скульптури різних стилів, загалом тут понад 500 скульптур. За тридцять два роки на екскурсіях до майстерні побувало багато відомих людей з усього світу. Моя сім’я, діти мистецтвом своїм, дружина моральним дійством своїм і мною було зложено в цю будівлю. Експертна рада при Волинській облдержадміністрації 1980 р. віднесла Дім Голованя до сім волинських див. Дім Голованя - входить в ТОП-5 екстравагантних будівель України.

Працював скульптором 8 років у Художньому фонді України, та 22 роки в художньому комбінаті. Брав участь в скульптурних пленерах, м. Луцьк «Пам'ять крізь віки» (2001) та пленері садово-паркової скульптури у Франції (2002). 1999 - 2004 рр. я разом з сином Миколою працював скульптором у Москві та Вірменії.

2016 р. я став Почесний громадянин міста Луцька.

Хочу вірити що моя майстерня, створюватиме імідж мого міста. За ці роки я пережив і радість і печаль. Втрата сина Миколи, єдино тішить що є постійно діюча виставка скульптури у Старому місті, присвячена пам’яті Миколи. У своє сімдесятиліття, я надіюсь у справедливість і те що зроблено перейде з часом у спадок моїй дочці та внуку

Микола Микитович Головань

Література:

Жарчинська О. Сучасний замок у старому місті: Скульптор Микола Головань будує його вже понад 20 років // Вісник. – 2002. – 14 берез.

Крещук С. І оживає камінь… // Рад. Волинь. – 1974. – 13 січ.

Марчук Л. Мелодії дерева й каменю // Рад. Волинь. – 1976. – 15 жовт.

Мельник В. Як Буратіно у парк прийшов // Мол. ленінець. – 1979. – 2 жовт.

Панчишин А., Панчишина Л. Оптимістична Волинь // Політика і культура. – 1999. – № 20. – С.28 - 29.

Пясецький В. Творчі пошуки, плани // Мол. ленінець. – 1975. – 7 жовт.

Сензюк П. Творчий звіт митця // Рад. Волинь. – 1976. – 7 квіт.

Смотерчук О. Життя серед скульптур // Епіцентр. – 2000. – 11 травня