Колесніков Володимир
Луцьк - Полтава
1 травня 1951 р. в м. Луцьк Волинської області народився Колесніков Володимир Григорович
1954 - родина переїхала до Полтави.
1973 - навчався у Харківській національній академії дизайну, перевівся до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. (викл. М. Гладкий, В. Манастирський).
1978 - їде в Саранськ де стає провідним художником-монументалістом.
1982 - повертається до Полтави та відкриває фірму "Мистецтво". Розпочинає будівництво Галереї мистецтв.
1997 - переїжджає до Києва.
1998 - в Університеті технологій та дизайну засновує кафедру рисунку і та живопису, яку він і очолює усе своє життя. Професор.
1987 - член НСХУ.
1993 - заслужений художник України.
2004 - народний художник України.
Працював в галузі станкового та монументального живопису
Персональні виставки: Київ, Харьків, Тула, Москва- 1989 - 1990, Фільдерштадт (Німеччина)- 1989. Володимир Колесніков створив ряд великих монументальних робіт у Полтаві, Саранську, Москві, Фільдерштадті.
2014 - художник помер
Тв.: плакати – «Колоніалізм» (1980), до театр. вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера, «З коханням не жартують» П. Кальдерона (обидва – 1981), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (1982), «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Майська ніч» за М. Гоголем, «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (усі – 1983); розписи – «Онкологічна барокамера», «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (обидва – 1982, Укр. мед. стоматол. академія), «Весна» (1984, упр. комун. госп-вом), «Музика квітів» (будинок-інтернат), «Полтавська битва» (аеропорт; обидва – 1985), «Битва під Жовтими Водами», «Возз’єднання», «Маруся Чурай», «Слов’яни» (усі – 1987, автовокзал; усі – Полтава), «Івана Купала» (1984, Будинок культури с. Мартинівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.); живопис – «Автопортрет» (1988), «Вічний поклик» (1981), «Дочка Марина» (1984), «Полин – трава гірка», «Драматург (А. Пундик)», «Печаль» (усі – 1986), «Зрілість» (1987), «Раїса» (1988), «Зимова дорога» (1991), «Виноградники», «Горіхи», «Пустеля» (усі – 1992), «Каміння вічності», «Горіхи на червоному», «Пелюстки», «Алупка», «Танець», «Травнева ніч», «Магнолії», «Персик на заході», «Кримська венера» (усі – 1993), «Безкінечні гори», «Блакитний ранок», «Перли», «Небесна кірха», «Повернення до Японії», «Спокуса в часі (Ірина)», «Листя інжиру (Вікторія)», «Скеля (Автопортрет)» (усі – 1994), «Мадонна» (1995), «Ніжність (Юлія)», «Лілії» (обидва – 1997), «Л. Каденюк» (2000), «Пасічник» (2002), «Скелі» (2003), «Бузок» (2007), «І. Гресик» (2010), «Балерини», «Протистояння», «Олена», «Моя Скіфія» (усі – 2011).
Літ.: Vladimir Kolesnikov. Ч. 1. 1951–1998. Моє життя в мистецтві. Ч. 2. 1998–2011. Людина, яка пахне мистецтвом…: Каталог. П.; К., 2012.
О. О. Авраменко
Мистецтво подорожі – мистецтво спілкування зі світом навколо себе невідомим для тебе, коли живеш цим, то розумієш, що ти – частина середовища, яке тебе оточує