Колесніков Володимир

Луцьк - Полтава

Колесніков Володимир

1951 01.05 - народився в м. Луцьк Волинської області. Україна.
1954 - сім'я переїхала до Полтави.
1973 - навчався у Харківській національній академії дизайну, перевівся до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. (викл. М. Глад­кий, В. Манастирський).
1978 - їде в Саранськ де стає провідним художником-монументалістом.
1982 - повертається до Полтави та відкриває фірму "Мистецтво". Розпочинає будівництво Галереї мистецтв.
1997 - переїжджає до Києва.
1998 - в Університеті технологій та дизайну засновує кафедру рисунку і та живопису, яку він і очолює усе своє життя. Професор.
1987 - член НСХУ.
1993 - заслужений художник України.
2004 - народний художник України.
Працював в галузі станкового та монументального живопису
Персональні виставки: Київ, Харьків, Тула, Москва- 1989 - 1990, Фільдерштадт (Німеччина)- 1989. Володимир Колесніков створив ряд великих монументальних робіт у Полтаві, Саранську, Москві, Фільдерштадті.
2014 - художник помер

Твори та література

Тв.: плакати – «Колоніалізм» (1980), до театр. вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера, «З коханням не жартують» П. Кальдерона (обидва – 1981), «Сва­тання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’я­ненка (1982), «Наталка Полтавка» І. Кот­ляревського, «Майська ніч» за М. Го­­го­лем, «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (усі – 1983); розписи – «Онкологічна барокамера», «Май­бутня перемога медичної науки над хворобою рак» (обидва – 1982, Укр. мед. стоматол. академія), «Весна» (1984, упр. комун. госп-вом), «Музика квітів» (будинок-інтернат), «Полтавська бит­ва» (аеропорт; обидва – 1985), «Битва під Жовтими Водами», «Возз’єд­нан­ня», «Маруся Чурай», «Слов’яни» (усі – 1987, автовокзал; усі – Полтава), «Івана Ку­­па­­ла» (1984, Будинок культури с. Мар­­тинівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.); живопис – «Авто­портрет» (1988), «Віч­­ний поклик» (1981), «Дочка Марина» (1984), «Полин – тра­ва гірка», «Дра­­ма­­тург (А. Пундик)», «Пе­­чаль» (усі – 1986), «Зрілість» (1987), «Раїса» (1988), «Зи­­мова дорога» (1991), «Виноградники», «Горіхи», «Пустеля» (усі – 1992), «Ка­­міння вічності», «Горіхи на червоному», «Пелюстки», «Алупка», «Танець», «Трав­­нева ніч», «Магнолії», «Персик на заході», «Кримська венера» (усі – 1993), «Безкінечні гори», «Бла­китний ранок», «Перли», «Небесна кір­ха», «Повер­­нен­­ня до Японії», «Спокуса в часі (Ірина)», «Листя інжиру (Вікто­рія)», «Скеля (Ав­­топортрет)» (усі – 1994), «Мадонна» (1995), «Ніжність (Юлія)», «Лілії» (обидва – 1997), «Л. Каденюк» (2000), «Па­­січник» (2002), «Скелі» (2003), «Бузок» (2007), «І. Гресик» (2010), «Ба­­лерини», «Протистояння», «Олена», «Моя Скі­­фія» (усі – 2011).

Літ.: Vladimir Kolesnikov. Ч. 1. 1951–1998. Моє життя в мистецтві. Ч. 2. 1998–2011. Людина, яка пахне мистецтвом…: Каталог. П.; К., 2012.

О. О. Авраменко

Мистецтво подорожі – мистецтво спілкування зі світом навколо себе невідомим для тебе, коли живеш цим, то розумієш, що ти – частина середовища, яке тебе оточує