На головну
Ковельщина.




1238-1240 р.р.- військові походи Данила Галицького. Заснування села Ковле.

1310 - перша літописна згадка про місто коли тут перебував майбутній польський король Казимир Великий.

1327 - згадка про ковельський замок який розорили хрестоносці.

14 ст - згадка про місто коли великий князь литовський Гедимін передав село Ковле у володіння своєму внукові Сангушку.

1518 - надано магдебурське право, Ковле стало містом і дістало назву Ковель.

1543 - князь В.Сангушко віддав Ковель королеві Боні - дружині Сигизмунда І.

1556 - ремісникам дозволили створювати цехи.

1564-1583 - великий князь литовський Сигізмунд Август передав Ковель, Вижву, Миляновичі та 28 сіл князеві Андрію Курбському, котрий на грамотах підписувався: "княжа на Ковлю". Помер князь Андрій Курбський в своємі помісті. Похований в Ковельскому монастирі Святої Трійці в Вербці.

1583 - містом володіє дружина А.Курбського О.Семашко.

1611 - Сигізмунд ІІІ поновив магдебурське право

статус міста мали населені пункти: Миляновичі / 1543-1940рр./, Мацеїв /1557-1940рр./, Серкізів /XVI-XVII ст./, Озеряни /ХУІ-ХІХ ст./, Дожва /ХУІст./. Магдебурзьке право отримали містечка: Миляновичі –у 1543, Мацеїв /Луків/- у 1557, Турійськ –у 1759 роках.

1812 - місто перебувало в районі дій 3-ї російської армії генерала О.П.Тормасова.

1869 - в місті була одна початкова школа.

1850-60 рр. - споруджено залізницю Київ-Ковель-Брест.

1877 - споруджено залізницю Ковель-Хелм-Люблін з виходом на Варшаву.

1903 - споруджено залізницю Київ-Сарни.

1907 - збудований вокзал, за проектом українського архітектора О.Вербицького.

1890 рр. - в місті було дві початкові школи і одна приватна жіноча щкола.

1916-17 - Дмитро Вітковський як комісар УСС у Ковелі займався організацією українського шкільництва на Волині, де його стараннями було відкрито 17 народних шкіл.

1918 - війська кайзерівської Німеччини окупували місто.

1919 - в місто вдерлися білополяки.

1920 - місто захопила 7-а дивізія, а також 73-я стрілецька і кавалерійська бригада 25-ї Чапаєвської дивізії.

1868 - на околиці села Колодяжне, батько майбутньої поетеси Петро Антонович Косач придбав садибу, де від 1882 року жила родина.

1870 - в с. Уховецьк народився і певний час проживав відомий художник Андронік Лазарчук.

1920 - в жовтні місто окупували білополяки.

1921 - після Рижського договору Ковель передано полякам.

1928-32 - Польщею ліквідовано осередки товариства "Просвіта" у Рівному, Острозі, Ковелі, Володимирі, Крем'янці. В 1939 на території Волині замість 443 українських народних шкіл (в 1922--23) діяло тільки 8 (польських - 1459) не існувало жодної середньої державної української школи.

1939 - 19 вересня місто окупували радянські війська згідно сталінсько-гілерівської угоди.

1940 - в місті було запроваджено безплатне навчання в 5 середніх, 10 семирічних і 1 початковій школах.

1941 - місто захопили німецько-фашистські загарбники.

1944 - 6 липня війська 1-го Білоруського фронту увійшли в місто.

художники
події
ресурси






 

КОВЛЕ 1310-1518.
КОВЕЛЬ.



Eine weitere Speerspitze stammt aus dem Dorf Suszyczno nahe dem Verkehrsknoten Kovel in der Ukraine
Спис. Слов'янське поселення ІІІ-ІV ст.
Розкопки 1850 р. в Ковелі.


КОВЕЛЬ. Легенда
На сьому місці, де зараз Ковель, колись стояла невеличка кузня і кілька хат, а кругом були ліси й болота...>>>


КНЯЗІ КОВЕЛЬСЬКІ.

ПАВЛО-КАРОЛЬ САНГУКОВИЧ [?], 1390 — 1439 ?
МИХАЙЛО САНГУШКОВИЧ, після 1455 — після 1511. Записаний у Супральському пом'янику (поз.65). Хрестильне ім'я Пилип, а чернече — Сильвестр (Холмський пом'яник).
ІВАН МИХАЙЛОВИЧ, після 1511 — близько 1516 Дружина Анастасія Семенівна Олізаревич
ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ, близько 1516 — 1540 САНГУШКО-КОВЕЛЬСЬКИЙ († бл.1558) Дружини: 1). Ганна Скорутянка; 2). Софія Андріївна Лозка
АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ САНГУШКО-КОВЕЛЬСЬКИЙ († 1591) Дружина Софія Павлівна Сапєга
АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ КУРБСЬКИЙ, 1564 — 1583
ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ КУРБСЬКИЙ, 1583 — 1590


Н.А. Дурова. КАВЛЕРИСТ-ДЕВИЦА.
....Я приехала в Ковель. Подорожная моя только до этого места; однако ж полка Мариупольского здесь нет, он квартирует в Луцке и его окрестностях; я не знаю, что мне делать! Луцк от Ковеля в пятидесяти верстах; денег у меня один рубль...>>>


3-я гвардійська штурмова авіаційна Валдайско-Ковельска Червонопрапорна ордена Суворова дивізія.
Дивізія сформована в червні 1942 року в Калінінській області як 243-я штурмова авіадивізія. Входила до складу 6-й, 15-й і 16-й повітряної армій. Брала участь у боях з демянським угрупованням супротивника, підтримувала наступ з'єднань сухопутних військ у районах Старої Русси, Невеля, на полоцько - вітебському напрямку, а також у Білоруської, Варшавсько - Познанської, Східно - Померанської і Берлінської наступальних операціях. За бойові заслуги перетворена в 3-ю гвардійську штурмову авіадивізію (березень 1943), визнана гідною почесних найменувань "Валдайська" (травень 1943) і "Ковельська" (липень 1944), нагороджена орденами Червоного Прапора, Суворова 2-й ступеня; понад 400 її воїнів нагороджені орденами і медалями, 11 визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

МЕТРИЧНІ КНИГИ Волинської губерні Ковельського уїзду зберігаються в Національному історичному архіві Білорусії в м. Мінську.
1.Леликовський 1896 -- 1912
2.Повитьевський 1871 -- 1908

Фото та почтові відкритки /каталог/.kovel

kowel

kowel

ГЕРБ




kowel
Сучасний герб. Затверджений 16. 09. 1993р.

kovel
Сучасна хоругва. Затверджена 16. 09. 1993р

Герб Ковеля
Герб Ковеля. Затверджений 24.01.1980 р. Автор - Ю.Чеханюк.

kovel

kowel
Період царської Росії.
Затверджений 20.07. 1852 р.
kowelski
Період царської Росії.
Проект Б.Кене 1863 р. Затвердження не отримав.

КАРТИ




1,70 МБ
Ковель. М 1:100 000. 1,70 МБ.!!!
Топографічна карта M-35-26.
kovel



Сучасне фото та графіка.


kowel
Б.Хмельницький.

kowelski
Л.Українка.

kovel
Залізничний вокзал.

kowel

kovel
Меморіал полеглим німцям 1941-1944 рр.

kowel

Dora Shampanier
Синагога в Ковелі. Дора Шампаньєр (1922-1997). 25х34

kowel
"Турія" О.Гембік.
Ліногравюра, 28х21, 1991

kovel
"Лікарня" серія "Ковель" О. Гембік.
Ліногравюра, 28х21, 1991

АНДРІЙ КУРБСЬКИЙ.



І.З. Мицько. 4.5. Осередки культури при магнатських і шляхетських дворах.
Літературно-перекладацький гурток князя Андрія Курбського в Миляновичах. До визначних культурних вогнищ України другої половини XVI ст. належав миляновицький осередок 2. Його фундатором і керівником став один із чільних російських політичних діячів і публіцистів XVI ст. князь Андрій Михайлович Курбський (1528 — 1583). .... >>>

Едвард Кінан. Відповідь Чарлзові Гальперіну на статтю «Едвард Кінан і листування Курбського-Грозного під прицілом». .... >>>

Князь Андрей Михайлович Курбский «История о великом князе Московском». Н.М. Золотухин.
... Сам A.M. Курбский умер в мае 1583 г. в своем имении в Ковеле и похоронен в Ковельском монастыре Святой Троицы в Вербке ...>>>

БЕГСТВО КУРБСКОГО. Р. Г. Скрынников....>>>

Михайло Грушевський. Історія України-Руси. ТОМ VI.V. Культурно і релїґійно-національний рух на Українї в XVI віцї.
...Другим таким культурним центром на Українї в тім часї був двір московського еміґранта кн. Курбського, що втїкши в 1564 р., дістав від в. князя, Ковельське староство, й осїв ся тут в селї Миляновичах... >>>



Kurbskii
"Новий Маргарит" А.Курбського.


kowel
Зішестя Святого Духа на апостолів.
Ковель, початок ХVІІ ст. Музей Волинської ікони.

 

КНЯЗІ САНГУШКИ.



Eustachy Sanguszko

Natalia Sanguszkowa

 

ТУРІЙСЬК.



Turzysk
Костел в Турійську. фото, 1930 рр.

Turzysk
Радовичі-Турійськ. Каплиця придорожна 1939 р.,

ГОЛОБИ.



Golobu

Holoby

 

МИЛЬЦІ.



Turzysk
Розпис. Миколаївська церква. Милецький монастир, 16 ст.

Турийск
Розпис. Миколаївська церква. Милецький монастир, 16 ст.

 

ЛЮБОМЛЬ.



Turzysk

Turzysk

 

ЛУКІВ (МАЦЕЇВ).




Maciejow
Мацеїв (Луків) Почтова листівка, 1938

Maciejow
Палац Мацеївських (Луків)

КОЛОДЯЖНЕ.


1868 року батько майбутньої поетеси Петро Антонович Косач придбав садибу.
Тут прожила частину свого дитинства, юність, а пізніше. Вже в дорослому віці, не раз відвідувала рідну оселю на Ковельщині. Саме тут, захоплена і зачарована прекрасною природою свого краю, народом його фольклором і міфологією, черпала поетеса творчу наснагу, шукала образи і героїв своїх творів.
У травні 1882 року сім'я Косачів переселилася з Луцька в Колодяжне. Жили в будинку, що звався в родині "великим". У Колодяжному народилися молодші діти Косачів – Оксана, Микола, Ісидора. Вони підростали, а тому 1890 року було побудовано на садибі Лесин "білий" будиночок, а в 1896 року розпочато будівництво "сірого" будинку, в родині його ще називали батьківським. Косачі дуже любили Колодяжне і в листах висловлювали свої почуття: "Колодяжне – це, власне, вдома, а решта, то все так собі – між іншим".
Леся Українка в Колодяжному почала і написала близько 80 літературних творів: "Конвалія", "Сафо", "Русалка", "Співець", "В'язень", "Пісні про волю" та ін. Вона записала пісенну частину свята Івана Купала, багато щедрівок, колядок, обрядових пісень, повір'їв, казок, уклала курс "Стародавня історія східних народів" і перша збірка поезій остаточно готувалася до друку в Колодяжному.



Лірник з поводирем. фото М. Косача, 1893, Колодяжне.

9