Крашевський Юзеф

Крашевський Юзеф

Юзеф-Ігнацій Крашевський *28 липня 1812, Варшава - †19 березня 1887, Женева), письменник, художник, публіцист, видавець, історик, філософ, громадський і політичний діяч, найплодовитіший автор в історії літератури (його літературна спадщина налічує близько 600 томів).
Перебуваючи в Варшаві навчався олійного живопису в Бонавентурі Домбровського. Радився щодо технічних секретів художньої майстерності з Вінцентом Смоковським. Освоївши техніку деревориту ілюстрував власні та інших авторів твори.
1838 - разом з дружиною поселився на Волині. Початково був господарем села Омельне (Луцького повіту), потім в 1840 купив село Городок біля Луцька.
1853 - переїхав до Житомира.
1856 - Ю. Крашевський став директором Житомирського театру.
1859 - родина Крашевських назавжди виїхала з Житомира до Варшави.
1863 - емігрував до Дрездена.
9 березня 1887 - Крашевський помер у Женеві. Похований у Кракові.
Проживши загалом понад двадцять років на Волині Ю. Крашевський написав тут свої кращі твори – «Історія кілка в тині», «Остап Бондарчук», «Історія Савки», «Уляна», «Хата за селом», «Два світи», «Єрмола» та ін. Сюжети багатьох із них пов’язані з населеними пунктами краю – Луцьком, Оликою, Озером, Устилугом та ін., які містять цікаві етнографічні матеріали про життя і традиції мешканців краю. Свої враження про місто Луцьк Крашевський описує так: «Старий Луцьк історичний переді мною, але який бідний, нужденний! Мізерні будиночки дерев'яні, закоптілі корчми єврейські, хатки похилені, нові будівлі без віри в майбутнє, начебто тільки на один день винесені на скору руку; серед них задимлені стовпи спалених селянських обійсть; вулиця дошками дерев'яними вимощена замість бруку - ось що насамперед побачили, а потім небагато чого іншого. Луцьк має своє прислів'я, яке в ньому народилося і зображає його занепад: «А в тому Луцьку - все не по-людськи, кругом – вода, а посередині – біда»...
У багатьох творах Ю. І. Крашевського присутня волинська тематика. Особливо багатий краєзнавчий матеріал містять його праці «Спогади Полісся, Волині і Литви» (1840) та «Волинські вечори» (1859), видані польською мовою. В них він залишив цікаві спостереження про побут і господарювання волинян та поліщуків, про ріки й озера краю (Стир, Горинь, Оконськ, Люб’язь), його міста, містечка і села (Луцьк, Дубно, Остріг, Олика, Городок, Чарторийськ, Колки, Княгинінок, Жидичин, Ківерці, Забороль і т.д.). У волинському краєзнавстві Ю. І. Крашевський залишив дійсно яскравий слід.
Перебуваючи на Волині Крашевський написав цикл творів про історію Великого князівства Литовського. Віршована трилогія про минуле Литви часів Міндовга і Вітовта «Анафеляс» (1840 - 1846)