75 років від дня народження С. К. Наумова

75 років від дня народження С. К. Наумова (1941 - 2009) -українського скульптора

Сергій Кирилович Наумов як самобутній майстер дерев’яної пластики з’явився у культурно-мистецькому житті Волині в останній третині XX ст. Народився митець 1 січня 1941 р. в селі Горбасів Летичівського району на Хмельниччині в сім’ї вчителів. Земля Кармелюка з дитинства формувала прагнення свободи, справедливості, заклала бунтарський дух, бо й читати вчився по Шевченкових “Гайдамаках”.

Відслуживши в рядах Радянської армії, вступив до Київської сільськогосподарської академії на факультет захисту рослин. Згодом полишив здобуту спеціальність і поринув у світ мистецтва, який кликав його з дитинства.

Лише після своїх ЗО років цілеспрямовано зайнявся різьбою по дереву. Самостійно осягав закони образотворення в пластиці. Щоб досягти мети, долав невдачі і проблеми професійного росту, невідступно йшов по шляху самовдосконалення. Дерево як матеріал для творчості відчував з дитинства. Знав досконало природу, особливості і секрети кожного дерева. Перші його роботи - “Ковіньки жартують”, декоративна пластика з коряг, “Трійця з гумором”, декоративні вази “Полум’яна квітка” та “Сон-трава”, рельєфні портрети “Ніколо Паганіні” та “Петро Калнишевський” виконані у проміжку від 1970 та 1976 р. Сергій Наумов плідно співпрацював з Волинським обласним науково-методичним центром народної творчості і показував свої роботи на обласних та міських виставках. Підсумком першого етапу його творчості стала композиція 1980 - 1984 рр. “Білосніжка і семеро гномів” за мотивами німецької народної казки в літературній обробці американського письменника Уолта Діснея.

З 1970 р. Волинський край став Сергієві Наумову рідною домівкою. Захоплювався чарівною природою Волині, її славною історією. Тривалий час працював екскурсоводом у Волинському туристичному бюро. Спільні інтереси поєднали його з відомим волинським істориком-етнографом Олексою Ошуркевичем. Разом досліджували життя і творчість Лесі Українки, подорожували по Лесиних місцях - Колодяжне, Білин, Скулин, Любитів - віднаходили фольклор, перекази та легенди, джерела народних уявлень про фантастичних персонажів драми-фейєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Прискіпливе вивчення твору надихнуло Сергія Наумова на створення скульптурної композиції “Музика весни”. “Музика весни” складається з 39 дерев’яних фігурок, виготовлених з дерева груші. Різьбяр використав особливу техніку покриття готового виробу із застосуванням бджолиного воску, близьку до енкаустики, що було його авторським винаходом. Скульптор успішно вирішив проблему взаємозв’язку народних культурних традицій зі світобаченням сучасного художника. Його твори ввібрали знахідки професійної пластики і піднялася над наївністю народного світобачення. Композиція у грудні 1981 р. придбана Волинським краєзнавчим музеєм.

У зрілих роботах майстра відчувається внутрішнє тяжіння до самобутньої природи готики, завжди загострено специфічної. Водночас митець припадав до бездонних джерел української народної творчості - мистецтва сницарів.

С. Наумов зумів втілити ідейно-художню програму народності в сучасній українській дерев’яній скульптурі. В його доробку - композиції: “Веснянки” (1983 - 1988 рр.), “Кирило-кожум’яка” (1984 р.), “А-а-а, котки два!” (1985 р.), “Українські кобзарі” (з 1990 р.). Народна гра-співанка “Подоляночка” стала основою скульптурного вирішення композиції “Веснянки”, де відтворено дитячі роки Лесі Українки, Ольги Косач, Мані Биковської. Скульптура “Мрії ясні” (1984 р.) - портретне вирішення образу Миколки Косача з жайворонком у руках, - виконана під впливом вірша Лесі Українки “Тішся, дитино, поки ще маленька”. Ця робота зберігається в Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки.

Образи українських кобзарів скульптор втілював у дереві на згадку про тих сліпих співців, що підступно були страчені сталінським режимом у 1930-і роки під Харковом.

Близькою художнику була творчість польської письменниці Марії Конопніцької, зокрема, її казка “Про гномів і сирітку Марисю”. Цим твором у дитинстві зачитувалася Леся Українка. Гномика Поземка скульптор відтворював безліч разів і дарував своїм друзям на щастя як талісман. Ця скульптурна мініатюра нагадує лаконічне мистецтво японських нецки.

На формування волинського майстра Сергія Наумова мала вплив творчість великого німецького скульптора Ернста Барлаха, який був захисником людяності в найтрагічнішу для його країни епоху озвірілого нацизму. Барлах вважав себе послідовником геніальних середньовічних скульпторів анонімів ХІІ-ХІІІ ст.

Здобуття Україною Незалежності надихнуло майстра на нові творчі пошуки. Він брав участь у конкурсі проектів пам’ятника Т. Г. Шевченку у Луцьку. Його задум був цікавий тим, що поет подавався як Пророк з вербовим посохом у руці.

Останні роки художник присвятив вивченню і відображенню древнього дохристиянського культу українців, шукав там вічні істини.

Скульптури Сергія Наумова залишаться рідкісним мистецьким явищем української культури. При житті скульптора його твори експонувалися на персональних виставках у Художньому відділі Волинського краєзнавчого музею й у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, а також: у приватних мистецьких салонах. Свій доробок художник активно презентував на творчих зустрічах та урочистостях із вшанування Лесі Українки. Його скульптури знаходяться у збірках волинських музеїв та приватних колекціях в Україні та за рубежем.

Помер Сергій Наумов 20 лютого 2009 р„ похований на цвинтарі села Гаразджа.

Лариса Обухович

Література:

Наумов С. К. Я вчивсь читати з «Гайдамаків» : [інтерв’ю з українським художником Сергієм Наумовим / інтерв’ю взяла В. Дейнека] // Волин. вісник. - 1990. - 29 листоп

Лариса Обухович