Остапенко Гаврило

Луцьк

Остапенко Гаврило

26 березня 1892 - народився Остапенко Гаврило Никифорович в Маріїнській станиці, І-го Донського округу Війська Донського Російської імперії.
1895 - сім’я переїхала на Волинь, яка стала для родини та малого Гаврила рідним краєм, якій присвятив більшість художніх творів.
1914 - закінчив курс імені великого князя Володимира Олександровича при Одеському товаристві образотворчих мистецтв. За деякими даними, вчився у К. Костанді. Навчанню в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв стала на заваді Перша світова війна, учасником якої він був.
Після війни художник проживав на Ковельщині, де працював штатним учителем графічних мистецтв у Ковельському чоловічому і жіночому початкових училищах та в Ковельській чоловічій гімназії.
був знайомий з Миколою Петровичем Косачем, братом Лесі Українки, бував у Колодяжному. Під час проживання в Ковелі художник створює ряд архітектурних пейзажів та пейзажів на річці Турія. Серед робіт Ковельського циклу – цікава та історично цінна графічна робота, малюнок з натури (техніка – кольоровий олівець) – зображення Білого будиночка Лесі Українки, датоване 1945 роком.
1930 - х роках Г. Н. Остапенко переїхав до Луцька. Справжнє покликання знайшов у педагогіці.
Викладав у Луцькій гімназії ім. Т. Костюшка та Володимир-Волинській – ім. М. Коперніка, пізніше – в середніх школах № 1 та № 3 м. Луцька, Луцькому педагогічному училищі та педінституті, де викладав для студентства першого набору педфаку. Колишні студенти згадували свого викладача як невисокого, злегка сутулуватого чоловіка, з міцно стиснутими вустами, на яких рідко з’являлася посмішка, з сірими сумними очима. З усіма був на “Ви”.
Крім викладацької роботи, Гаврило Никифорович багато часу присвячував живопису. Захоплювався каліграфією.
Луцький творчий період визначений проміжком 30–60 років ХХ століття. Працював активно і натхненно. Часто виходив на пленер, любив малювати річку Стир у різних районах міста та околицях. Малював пейзажі не тільки природні, але й міські та архітектурні, завдяки яким можемо прослідкувати те, як змінювалося, розбудовувалося, росло і ставало все гарнішим місто Луцьк. Картини Г. Остапенка є свідками змін не тільки зовнішнього вигляду міста. За його роботами можна прослідкувати зміну назв вулиць. Художник багато зробив натурних замальовок та портретів, різних типажів – міщан та бідних селян.
На початку 1930-х - Г. Н. Остапенко працював у Волинському Окружному Земельному управлінні, у приміщенні якого нині знаходиться Волинський краєзнавчий музей.
1971 - перша персональна виставка, яку художник пережив на кілька місяців, фонд його робіт у Волинському краєзнавчому музеї становить 57 графічних та 164 живописних роботи