На головну

Почаївська
друкарня
1734—1917



Чудесное избавление Почаевской обители отъ нашествия турок въ 1675 году, во время Збаражской войны. Хромолітографія, поч. ХХ ст. Музей книги і друкарства України

ikon-pothaev Оборона Почаєва. Кольорова літографія.




ФИЛИПОВИЧ Іван, також підписувався як Іван Йосиф (р. н. невід.-1767) і друкар 1740—1760-х років, майстер сюжетної гравюри. Оздоблював (переважно технікою сухої голки) видання Львівської Братської, Унівської, Почаївської та Бердичівської друкарень, а також друки Єзуїтської Колеґії. Відомі його 216 книжкових і естампних гравюр

ЗУБРИЦЬКИЙ Никодим. (? р. н. -1724.) - гравер на міді й дереві. Відома робота "Облога Почаївського монастиря 1675 р. " мідьорит. 1704 р. Почаїв. Під зображенням гравер помістив шість двовіршів, які у своєрідній поетичній формі пояснюють диповижну сутність того, що сталося.
Н. Зубрицький Облога Почаївського монастиря турками Гравюра на металі, 1704 р.

АНАТОЛІЙ - художник 2-ї половини17 ст. Родом з Волині. Ієромонах Почаївської лаври. Автор великого полотна "Облога Почаєва турками 1675 р." (до кінця 19 ст. зберігалося в Почаївській лаврі). Гравюру на міді цього самого змісту та подібної композиції виконав гравер Н. Зубрицький (1704). Словник художників України. Київ 1973. ст. 10.
ГОЧЕМСЬКИЙ (Гошемський) Адам (рр. н. і см. невід.) - гравер на міді й дереві 70-80 - х рр. 18 ст. Працював у Почаєві. Адам Гочемський працював як ілюстратор і залишив, крім релігійних сюжетів, цікаві гравюри з історії Почаївської лаври та зарисовки місцевостей Волині. Автор гравюр: "Решневська богоматір" (1770, 1774), "Св. Василій" (17750, види Єрусалима та Константинополя (1778), "Розп'яття" (1778, 1784). Ілюстрував книги "Трефолігіон" (1777), "Служебник" (1778).

ГОЧЕМСЬКИЙ (Гошемський) Йосиф (рр. н. і см. невід.) - гравер на міді й дереві. Йосип Гочемський, що працював у Почаєві між 1740 та 1760 роками, дав особливо цікаву колекцію ілюстрацій, досить тонко виконаних, із життя Ісуса Христа. Це були переважно невеликі ілюстрації, сила яких полягала в тонкості виконання й які в добу рококо спеціально увійшли в моду, оздоблюючи книжечки мініатюрного формату. Серед творів Г. естампи "Йосип з братами" (1745), "В'їзд до Єрусалима" (01745 , "Притча про фарисея" (1767), іл. до "Требника ()1741", "Тріоді пісної" (1767), "Апостола" (1768).
Йосип Гочемський. (18 ст.) Свята великомучениця Варвара і святий архангел Михаїл. [Друга половина 18 ст.]. Офорт, штихель. 36,8X29,9; 39X30,4. 
Унизу праворуч в межах зображення награвіровано авторський підпис: Josep: Goczemski; ліворуч: sculps. Kijoviae.


ГЛОВАЦЬКИЙ (Головацький) Яків (Ісихія) Гнатович (н. 1735, Винківці тепер Хмельн. обл. - р. см. невід.) - живописець. З 1752 був малярем Почаївського монастиря, пізніше став монахом. Жив також у Загорівському та пПідгаєцькому монастирях. Виконав настінний розпис у Василанській церкві мю Бучач (бл. 1770). Г. написав портретфудатора Бучацького монастиря М. Потоцького (70-і рр. 18 ст., костьол у Бучачі). - художник 2-ї половини17 ст. Родом з Волині. Ієромонах Почаївської лаври. Автор великого полотна "Облога Почаєва турками 1675 р." (до кінця 19 ст. зберігалося в Почаївській лаврі). Гравюру на міді цього самого змісту та подібної композиції виконав гравер Н. Зубрицький (1704). Словник художників україни Київ 1973. ст. 56.

ГУСАКІВСЬКИЙ Генадій (1725, с. Попівці на Волині -1770, с. Кам'янка, тепер Вол. обл.) - живописець. У 1753 вступив малярем до Почаївського монастиря. Малював ікони. Словник художників україни Київ 1973. ст. 69

КАЛИНОВИЧ Степан-Сава (р. н. невід.), с. Довжок, тепер Чернів. обл. - р. см. невід.) - маляр 18 ст. У 1760 К. працював у Почаївському монастирі. Перебував у с. Жабному на Волині, потім у Загорівському монастирі з метою вдосконалення в малярстві, що пізніше - у Добромильському. Виконува
CТРІЛЬБИЦЬКИЙ Федір (Теодор)(р. н. невід). - гравер працював у Почаєві. Автор гравюр "Апостоли Петро і Павло несуть модель Почаївської церкви", "Йов Почаївський", великі титульні сторінки до Почаївської біблії (1798). Словник художників україни Київ 1973. ст. 221.
Стрільбицький, Федір. Друга половина 18 – початок 19 ст. Лицар і Смерть. 1774

Стрільбицький Іван — гравер на міді кінця 17 — початку 18 століття школи О. Тарасевича.

КАКОЙЛОВИЧ Варлаам ігумен Почаївський з 1743 по 1752 рік; з 1752 р. коректор Почаївської друкарні; помер 1763 р.

ГРОМАЧЕВСЬКИЙ Адріян-Антін (1739-1741) префект (керівник) друкарні.

КОБЕРСЬКИЙ Спиридон (кін. 18 ст.) префект (керівник) Почаївської друкарні, отримав дозвіл луцького єпископа Кипріяна Стецького на друк книг для російських старообрядців. Спиридон Коберський підтримував дружні стосунки з керівником Києво-Печерської друкарні Юстином. Як пояснював пізніше Юстин, обидва друкарі, враховуючи свою належність до однієї нації і давнє знайомство, домовилися про спільні видання: Спиридон надсилав до Києва дрібні почаївські видання, Юстин додруковував до них титульні аркуші з позначенням Київської друкарні, а частину тиражу пересилав у Почаїв. Ці незаконні, з точки зору властей, дії було розкрито 1801 р.

КОЗУБСЬКИЙ Гедеон ігумен Почаївський з 1730 по 1736 р. Разом з єпископом Рудницьким може вважатися фундатором Почаївської друкарні; він підписав передмову до першої Почаївської книжки — «Служебника» 1735 р.

РУДНИЦЬКИЙ Феодосій перше ігумен Почаївський (1728 — 1730), а потім єпископ Луцький та Остріжський (1730 — 1748), фундатор Почаївської друкарні. 1759








Почаївська друкарня

Почаївсько-Крем'янецькі друкарні. Ст. Радіон. Літопис Волині. Канада-Вінніпег. 1967. №13-14, Ст.120.......>>>>>

Історія українського друкарства. Іван Огієнко. XI. Огляд волинських друкарень. 4. Почаївська друкарня......>>>>>

Почаївські ксилографічні естампи середини XVIII - початку XIX ст. у київських збірках. Оксана ШПАК (Львів).....>>>

Друкарство XVIII ст. (старообрядники).....>>>>>

Почаївські стародруки в фондах НБУВ. Цифрові копії 19 унікальних примірників.....>>>>>

Издания Свято-Успенской Почаевской лавры. Библиотека РАН. Санкт-Петербург......>>>>>


Книгоиздательская деятельность Почаевского монастыря (1732–1830). А. А. Романова.....>>>>>

Описание рукописей Почаевской Лавры, хранящихся в библиотеке музея при Киевской духовной академии. Березин Василий. 1881.....>>>>>

Українські монастирські друкарні Правобережжя: Унів і Почаїв. Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання......>>>>>

Видання Успенського монастиря василін.
Почаїв. 1734-1832.

Греко-католицька друкарня василіан в Почаєві.
З 1618 у Почаєві почала діяти мандрівна друкарня Кирила-Транквіліона Ставровецького. Того ж року друкарня надрукувала книгу "Зерцало богослов'я" ієромонаха Кирила Транквілліона.
1730 засновано постійно діючу друкарню при монастирі василіан заходами луцького греко-католицького єпископа Феодосія Лубенецького-Рудницького та ігумена Гедеона Козубського. Першим великим книжковим виданням був Служебник 1734-35. На подання львівського братства, трибунал папської нунціатури у Варшаві у вересні 1732 р. заборонив Почаївському монастирю "друкарню засновувати і друкувати руською мовою". Через перехід Львова 1772 р. під Австрію ця ухвала втратила силу.
Почаївська друкарня була єдина, що випускала книжки українською мовою, близькою до розмовної. Крім літургічних книг, видавались проповіді, повчання, панегірики, підручники. До найважливіших друків належать збірка «Гора Почаєвська» (1742, 1757, 1772, 1793 рр.), яка включала між іншим житіє Йова Залізо (кілька видань), нотний Іормологіон (1766 і 1775). «Народовіщаніє» Й. Торжевського – зразок ораторської та повчальної прози (1756, 1768 і 1778 рр.), «Політика свіцькая» 1770 р. (правила «доброго тону» для молоді, українською мовою) і, безумовно, «Богогласник», який містить духовні пісні та вірші тогочасних поетів і вперше надрукована греко-католицькими редакторами в Почаївській лаврі 1790 року; це своєрідна антологія українських поетично-музичних творів XVI–XVIІ і, переважно, XVIІІ ст., містить 247 віршів-пісень із нотами (загалом внесок Почаївської друкарні в розвиток нотодрукування є досить вагомим). «Богословія наравоучителная» П. Антуана (перше вид. 1776). Біблія (1798, передрук з київського видання).
Наприкінці 18 ст. П.д. була єдиною друкарнею, що випускала більшість книжок українською мовою, близькою до розмовної (правила доброго тону «Політика світська», порадник І.Лемкевича «Книжиця для господарства...», «Науки парохіяльнія» Ю.Добриловського, 1792, 1794 та ін.). Видавалися повчальні і богословські твори українських письменників, що писали мовами церковнослов'янською (Йоасаф Кроковський, Иосиф Торжевський, Амплій Крижанівський), латинською (Мануїл Ольшавський, Корнило Срочинський, Т. Щуровський, Дмитро Туптало, Григорій Сковорода), польською (Порфирій Важинський, Панталеон Кульчицький, Гнат Филипович). Таким чином, упровадження в книжкові видання народної української мови, використання її як літературної, почалося до появи в друці «Енеїди» І. П. Котляревського, що традиційно вважається першим виданням українською мовою. В історії книги Почаївська друкарня відома також у зв’язку з випуском кількох десятків старообрядницьких видань (на замовлення старообрядців), дата видання яких свідомо вказана неправдиво, що потребує подальших ґрунтовних досліджень - Страсти Христовы. 18 ст., Службы, житие и чудеса Николая Чудотворца, 1808 р., Псалтирь, 1812 р. З іншого боку, існують так звані «псевдопочаївські» видання, що друкувалися не в Почаєві, хоча мають у вихідних даних вказівку на цю друкарню. Латинською мовою надруковано посібники з граматики, риторики і філософії, тези філософських диспутів у василиянських монастирях у Луцьку й Підгірцях, документи з історії української церкви, каталоги ченців, польською - посібники з фізики й геометрії, книжку про мінеральні води, вірші, п'єси і промови польського письменника Вацлава Жевуського, програми вистав з Володимирської василиянської школи. Друкувалися також книги на замовлення російських старообрядців. У 18 на поч. 19 ст. друкарня надрукувала більше оригінальних творів українських письменників, ніж всі інші друкарні в Україні. Всупереч вказівкам ієрархії друкарня підтримували зв'язки з Києво-Печерською друкарнею, обмінювалися з нею працівниками і виданнями, сприяла в поширенні книжок. У різний час префектами (керівниками) друкарні були Адріян-Антін Громачевський (1739-41), Спиридон Коберський (кін, 18 ст.), редакторами і коректорами Адріян Лясковський, Арсен Сіницький.
На окрему увагу заслуговує художнє оформлення почаївських стародруків, своєрідне й чудове. Незабутнє враження справляють гравюри на дереві та міді, виконані в почаївських виданнях українськими граверами Н. Зубрицьким, А. та Й. Гочемськими, І. Филиповичем, Ф. Стрельбіцьким. У художньому оформленні видань велика увага приділялася структурним елементам книги: ініціалам, заставкам, кінцівкам. Тут застосовувався т. зв. почаївський шрифт – оригінальний курсивний шрифт, створений на основі українського скоропису XVI–XVIII ст.
За різними відомостями, Почаївська друкарня випустила до 1831 р. від 187 (А. Петрушевич) до 355 (В. Овчінніков) назв видань.
Літургікон
Літургікон. (Служебник). 1791. Вміщено гравюри Івана Гочемського, I. S.(Іван Стрільбицький).
Служебник
Служебник Гравер Іосиф. 1734
Почаевская типография

Літургікон або Служебник (Літургікон сиє Служебникъ) 1735 р. 290 листів.
Почаевская типография
Гора Почаєвська.
1742, 1757, 1772, 1793 рр.
Почаевская типография
Літургікон або Служебник (Літургікон сиє Служебникъ) 1755. Використано гравюри Іосифа, I. G.(Іосиф Гочимський).
Богогласник — збірка українських релігійних пісень - духовних кантів і псалмів, поширена наприкінці XVIII — на початку XIX століття в південно-західній Україні і вперше надрукована греко-католицькими редакторами в Почаївській лаврі 1790 року.
Богогласник (збірка українських релігійних пісень). 1790, 1825

Народовіщаніе, или Слово к народу католіческому. Й. Торжевський. Зразок ораторської та повчальної прози. 1756, 1768 і 1778 рр.
Почаевская типография
Восслідуваніє празником пресвятої тайни евхаристії...
Гравери Петров, Бирюк, Золотарь. 1757.

Коронування ікони Почаївської Богородиці. Теодор Стрільбицький. Підкольоровий мідьорит. 38,6х52,7, 1780-ті рр.
Почаевская типография
Облога Почаєва турками.
Йосиф Гочемський Підкольоровий мідьорит.1750-ті рр.

Апостол 1759. 237 листків
Каталог старых изданий Почаевской Лавры
Служебник XVIII ст. 336 листків. Вміщені також гравюри “Воскресіння Ісуса Христа”, “Сходження Святого і Животворящого Духа”, “Різдво Іоанна Предтечі”.

Торжевський Іосиф. Образ примиренія грішнаго человіка с Богом. 1756. 114 аркушів.
Почаевская типография
Фома Кемпійський О подражаніи Христа. Томы от Кемпіс о подражаніи Христа. 1764. 226 аркушів.

Октоїх (або Осмогласник 1758. Складається з 380 аркушів, Наявні 10 гравюр Йосифа Гочемського.

Псалтир 1774 р. Складається з 244 листків. Вміщено гравюру із зображенням царя Давида. В кінці 1 орнаментована і 69 простих заставок.

Зерцало Богословіи К. Транквіліон-Ставровецький. 1790
Почаевская типография
Поученіе христіанское, си есть Катехизм вкратці собранный. 1790.

Служебник.
Почаевская типография
Слово про святе... Ольшанський М.М. 1769

Науки парохіалнія на неділи и свята урочистыя цілого року... Юліан Добриловський. 1792. 294 аркуші.
Почаевская типография
Сказание о вольном страдании и тайной вечери Господа нашего Иисуса Христа. 1827 р.

Псалтирь. 1789 р.
Почаевская типография
Псалтирь. 1791 р.

Книжка для господарства. І. Ленкевич. 1788 р. — 111 арк. Видано польською та українською мовами.
Почаевская типография
Книжка для господарства. І. Ленкевич. 1788 р. — 111 арк. Видано польською та українською мовами.

Тактикон, творение Никона Черногорца. 1795
Почаевская типография
Тактикон, творение Никона Черногорца.
Сімя слова Божія на ниві сердец... человіческих сіяного, си єсть... на неділи... і праздники... поученія от іноков Почаєвского монастиря із различних авторов давнійших же і настоящо проповідовавших собранная і простим язиком, простійшаго ради іже по весех народа, сложенная
Сімя слова Божія. 1772, 1781
Liturgion-Sluzhebnyk
Служебник. 1755
ikon-pothaev
Почаїв. 1760 р. 369 листків.

Служебник. 1755

Тріодь..XVIII ст. В книзі 294 листки.
Pochaevskaia uspenskaia lavra
Часослов з місяцесловом. 1759 р. 170 листів. Богослужебна книга, яка містить незмінні для кожного дня молитви і пісні за часом.
Почаевская типография
Сказание преподобного и Богоносного отца Василия Нового и видение ученика его Григория. 1795 р.
Филалет Христофор.
Євангеліє.1759. Гравери - Йосиф Гочемский. Головацкий, Свенцицкий, Петров, Бирюк, Золотарь, Максименко.
Почаевская типография
Тріодіон 1761 р. Містить 399 листків плюс 5 шмуцтитульних.
Почаевская типография
Тріодь Цвітна. 1747 р., 395 листків. Вміщено гравюри Йозефа Гомчеського, зокрема “Ісус Христос являється воїнам” та інші.
Почаевская типография
Місяцеслов 1795 р. видання старослов’янською мовою. Містить 123 листки
Почаевская типография
1813 р., 343 листки, вміщено 16 гравюрованих заставок, малі заставки, кінцівки.

Письмена, си єсть начатки догмато-нравоучительныя богословіи. Ф. Басарабський. 1771
Почаевская типография
Псалтир 1737 р.

Книга Міна, місяць березень. 1761 р. Містить 103 листи по 39 рядків на кожній сторінці.
Почаевская типография
Чин іерейскаго наставленія в пути вічныя жизни. 1776. 95 аркуші.
ikon-pothaev
Гравюра Успіння. Літургікон або служебник. 1791 р. ЦДАЗУ, ф. 2, оп.1, спр. 19.
Почаевская типография
Чуда Пресвятой Богородиці в іконі Почаївській. Гравюра на шовку. 1757 р.
ikon-pothaev
Йосиф Гочемський. Празднеї... Титульна сторінка. 1757 р.
Почаевская типография
Йосиф Гочемський. Празднеї... Три святителі 1757 р.
Pochaevskaia uspenskaia lavra
Йосиф (Іосиф). Титульна сторінка до Служебника 1788 р.
Почаевская типография
Йосиф (Іосиф). Почаївська Богородиця над монастирем. Ілюстрація до Служебника 1788 р.
ikon-pothaev
Леітургикон си єсть Служебник. 1744. Гравюри: А. Голота, Іосиф, Головацкий.

Апофеоз Почаївської Богородиці. Початок XVIII cт.
Почаевская типография
Богословиє нравоучительноє. 1756.
Почаевская типография
Богословиє нравоучительноє.
1756
Богословиє нравоучительноє
Богословіе нpавоучителное. Кpаткоє на кpаткія вопpосы и отвіты способом катихісма Богословія о тайнах цеpковных и ценсуpах собpаніє, на ексамен готовящимся потpебноє, со отсыланіем к пpостpанному описанію тyх же таин в книзі наpеченной. 1781 20 аркушів.
Почаевская типография
Ісус Христос
Ф. Стельбицький. кінець 18 ст

Св. Трійця. Ф. Стельбицький. кінець 18 ст
GOCZEMSKI Adam
Розпяття Адам Гочемський (Гошемский). Мідьорит 18 ст.
Адам Гошемский
Св. Василій Великий. Адам Гочемський. Служебник. 1778
Jozef Goczemski
Почаївська ікона Іосиф Гочемський (Гошемский). 18 ст. дереворит кол.
ikon-pothaev
Адам Гочемський. св. Йоан Златоуст. Служебник. 1778 р.
Почаевская типография
Адам Гочемський. св. Григорій Двоєслов. Служебник. 1778 р.
Goczemski
Цветник духовный. Назидательные мысли и добрые советы, выбранные из творений мужей мудрых и святых. 1800
Почаевская типография
Община, сіріч служб общия святим ... Гравери: Петров, Бирюк, Золотарь, Максименко. 1757.
Торжевський Йосиф

Торжевський Йосиф. 27.03. 1756.
Служебник
Леітургіаріон или Служебник ... Гравери: Йосиф Гочемский. 1755.
Октоіх сі єсть Осмогласнік
Октоіх сі єсть Осмогласнік ...
1758.
Йосиф Гочемский
Тріодіон си есть триписнец св. великія пятдесятници ...(кольоровий). Гравери: Йосиф Гочемский, Іосиф. 1747.
Іосиф І.М. Ундольський, Свенцицкий, Петров, Бирюк, Золотарь, Максименко
Мінеї місячні. Вересень-серпень. В 12-ти книгах. Гравери: Іосиф І.М. Ундольський, Свенцицкий, Петров, Бирюк, Золотарь, Максименко. 1761.
Гошемский
Апостол. Гравери: Мануел С., Йосиф Гочемський. 1759
Вацлав Жевуцький
Вацлав Жевуцький. 1756.
Віршована комедія
Natret. Komedia. 1759. 26 арк. Віршована комедія, що виставлялася у театрі Жевуського в Підгірцях.
Служебник
Служебник Гравер Іосиф. 1734.
Канонік
Канонік. 1782 р.
Йосиф Гочемский
Тріодіон си есть триписнец св. великія пятдесятници ...(кольоровий). Гравери: Йосиф Гочемский, Іосиф. 1747.
Ілюстрації до місячних міней, зшиті в один зошит
Ілюстрації до місячних міней, зшиті в один зошит. 1761.
Гочемський
Євангеліст Іоан. Євангеліє. Й. Гочемський. 1771. Мідьорит. 25,7х18.
Й. Гочемський
Панегірик присвятаі виклад змісту пєси що виставлялась в Бучацькій школі. Гравер: Й. Гочемський.
Гочемський
Теодор (Федір) Стрільбицький. 1780.
Й. Гочемський
Адам Гочемський. Святий Іван Золотоустий. Ілюстрація до книги Леітургікон, или Служебник. – Почаїв, 1791. Штихель. 27,4X15,9; 29X17,4. Авторський підпис: A G S. На звороті дошки гравюра А. Гочемського “Єврей Лейба”.
Курс архітектури і військової справи
Курс архітектури і військової справи (На підставі лекції Ф.Гродзинського)
Курс архітектури і військової справи
Курс архітектури і військової справи (На підставі лекції Ф.Гродзинського)

Православна друкарня Почаївської Лаври.
1834-1918


Восени 1831 р., у зв’язку зі звинуваченнями почаївських василіан у допомозі польським повстанцям, монастир і друкарню при ньому було передано православній церкві і названо лаврою. В такому статусі друкарня займалася передруком дозволених Синодом православної церкви друків до 1918 року. Почаївська друкарня друкувала релігійну літературу, збірки пісень (у т. ч. перевидання «Богогласника»), «Волынськие епархиальные ведомости». 1907 р. Почаївська Лавра стала центром чорносотенного руху на Волині. Їх друкованими виданнями стали - щоденна газета "Почаеские известия", "Волынская земля" і "Почаївський листок". 1921 р. економ архімандрит Віталій вивіз Почаївську друкарню в Джорданвільський монастир (США) Преподобного Іова, де і по нині видається чорносотенний «Почаевский листок».

Архиепископ Виталий (1873-1960) начальник Типографского трудового братства Почаевской Лавры, глава крупнейшего в России отдела Союза Русского Народа, участник Первого Всероссийского монашеского съезда (1909 г.), кандидат в Члены Высшего Церковного Совета при Патриархе Тихоне (1917 г.), узник петлюровцев и «Второй Речи Посполитой», устроитель «Нового Почаева» в Закарпатье, епископ Детройтский, основатель семинарии и книгопечатни святого Иова Почаевского в Джорданвилле, член Синода Русской Православной Церкви Заграницей. С началом Отечественной войны 1914-1917 г.г. архимандрит Виталий оказывается на переднем крае борьбы за православное будущее славянства. Иноки Почаевской Лавры посылаются в освобожденные Императорской Русской армией области Галицко-волынской земли для воссоединения русинов с «прадедовской верой». Среди русинов «было такое воодушевление, такая радость на душе, что невозможно было вместить в себя». В самой Почаевской типографии печатаются «Листки об унии», составлявшиеся Священномучеником Илларионом (Троицким), будущим архиепископом Верейским. А среди иноков, отправленных в Галицию, был другой ныне прославленный святой – будущий епископ Гомельский Тихон (Шарапов), духовный сын и ближайший помощник о.Виталия в Типографском братстве. При отступлении Русской армии в 1915 году Лавра была на короткое время эвакуирована в Могилёв, но уже в 1916 году архимандрит Виталий находился в непосредственной близости от фронта – на подворье в чешском Здолбунове. В июне 1916 года Почаевская Лавра была освобождена от австрийцев. Троицкий собор, построенный в 1912-1913 гг. в московском стиле, символ русской Волыни, потерпел такой ущерб, что до осени 1917 года в нём не совершались богослужения. Почаевская типография, однако, с Божией помощью продолжала работать и в военное время, выпуская «Почаевский листок» и (издавался с 1886 года в Почаеве) и журнал «Русский инок» (издавался с 1910 года).
Волинські єпархіальні відомості
Волинські єпархіальні відомості. Друкований орган Волинської єпархії. Друкували в Почаєві 1867-1908
Историко-статистическое описание церквей и приходов
Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. 5 томів. 1888-1903
Пчела Почаевская
Пчела Почаевская. 1887
Иеремия
Підписка на Почаевский листок
Підписка на Почаевский листок. Патріотіческій, народно-русскій. 1917
Почаевский листок
Почаевский листок. Орган Почаево-Лаврського Союза Русского Народа. 1914
Русский инок
Русский инок.
Русский инок
Русский инок. 1910-1917