Пясецький Володимир

Пясецький Володимир

5 січня 1934 - в місті Дубровиця Рівенської області народився Володимир Едвардович Пясецький. Мистецтвознавець, історик, краєзнавець.
1952 - поступає на архітектурний відділ Політехнічного інституту у Львові.
1967 - закінчив художньо-графічний факультет Орловського педінституту.
- викладач в луцькій худ. школі
- викладач педінститут ім. Лесі Українки, історія мистецтва
Книги:
1975 - Волинь туристська : путівник / Упоряд. В. П. Колесник; Авт. тексту Віктор Антонович Лазарук, Олексій Федорович Ошуркевич, Володимир Едуардович Пясецький.– Львів : Каменяр, 1975.
1999 - Луцьк від А до Я.
2005 Вулиці і майдани Луцька.
2012 - Пройдімося давнім Луцьком.
2013 - Луцьк. Історико-краєзнавчі нариси

Література:

Пясецький В. Ансамбль Свято-Троїцького кафедрального костелу / В. Пясецький // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2012. – Вип. 8. – С. 299–309.

Пясецький В. Відлуння війни 1812 року на Волині / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Україна та Волинь у наполеонівських війнах : наук. зб. – Луцьк, 2012. – Вип. 41. – С. 177.

Пясецький В. Е. Вулиці і майдани Луцька : іст.-краєзн. довід. / В. Е. Пясецький, Ф. Г. Мандзюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 400 с.

Пясецький В. «Де мертві дивляться в небо, вірячи в мудрість живих» : до історії виникнення Луцьких меморіалів часів Першої світової війни» / В. Пясецький // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2013. – Вип. 9. – С. 336–341.

Пясецький В. Димнич Ярослав Назарович (1936–1986 рр.). Краєзнавець, дослідник історії Горохівщини / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся: рух опору тоталітарним і окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 31. – С. 313–319.

Пясецький В. Замкова вулиця / В. Пясецький // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2012. – Вип. 8. – С. 324–328.

Пясецький В. Зберегти у назвах вулиць культуру та історичну спадщину / В. Пясецький // Луц. замок. – 2008. – № 22. – С. 6.

Пясецький В. Звечисті дороги і гостинці, що стали вулицями / В. Пясецький // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2011. – Вип. 7. – С. 248–253.

Пясецький В. Луцька адреса Михайла Кравчука / В. Пясецький // Телерадіогазета. –2011. – 1б берез. – С. 4.

Пясецький В. Луцький колегіум : учора і сьогодні : [інтерв’ю] / В. Пясецький ; розмову вела О. Рогоза / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2011. – 10 берез. – С. 12.

Пясецький В. Луцькі урядовці й архітектори польського походження у міжвоєнний час / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2011. – 7 квіт. – С. 12.

Пясецький В. Майдан Братський міст / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти на Волині : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 52. – С. 406.

Пясецький В. «Мандри» Луцької міської пошти / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2013. – 27 черв. – С. 10–11.

Пясецький В. Меморіал призабутий / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2013. – № 24. – С. 5.

Пясецький В. Ми зроду велинь / В. Пясецький // Кур’єр-бриз. – 2004. – № 22. – С. 3–8.

Пясецький В. Некрополі старожитнього Володимира : проблеми збереження / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині : наук. зб. – Луцьк, 2009. – С. 133–136.

Пясецький В. Одна з нових луцьких вулиць міжвоєнного часу / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2012. – № 3. – С. 6–7.

Пясецький В. Окрушини з історії театрального майдану / В. Пясецький // Луц. замок. – 2008. – № 21. – С. 12.

Пясецький В. Подорож середньовічним Луцьком / В. Пясецький // Гроно. – 2010. – № 1. – С. 59–63.

Пясецький В. Порицьк, Іваничі в колекції Чацького / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинь у 1941 році: люди, події, факти. Сторінки історії Іваничівщини : наук. зб. – Луцьк, 2011. – Вип. 39. – С. 49–52.

Пясецький В. Пригород Передмостє і Земський міст. Локалізація і функціонування / В. Пясецький // Старий Луцьк : наук.- інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2007. – С. 61–65.

Пясецький В. Е. Пройдімося давнім Луцьком : вибр. іст.-краєзн. новели і нариси / В. Е. Пясецький. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 192 с.

Пясецький В. Світ знає, що він українець... : [уривок із сценарію телефільму про академіка М. П. Кравчука] / В. Пясецький // Телерадіогазета. – 2011. – 23 берез. – С. 1, 16–17.

Пясецький В. Старе місто на острові / В. Пясецький // Гроно. – 2010. – 4 груд. – С. 12–19.Пясецький В. Ще один замах на минувшину Луцька / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2011. – 13 січ. – С. 5.

Пясецький В. Художній музей Тарновських в Горохові : до 160-річчя з дня смерті Валерії Тарновської, аматорки-мініатюристки / В. Пясецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся: рух опору тоталітарним і окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 31. – С. 100–102.

Пясецький В. Ювілей Луцького кафедрального костелу / В. Пясецький // Волин. монітор. – 2012. – № 10. – С. 1, 2.

***

Балик Н. Вікно у глиб віків : суботні зустрічі / Н. Балик // Рад. Волинь. – 1987. – 14 берез.

Бондарук Л. Ще 90 років тому Луцьк називали волинською Венецією / Л. Бондарук // Волинь-нова. – 2013. – 21 трав. – С. 13.

Ваколюк В. Вальдемар Пясецький : «Біля мене завжди були толерантні люди» / В. Ваколюк // Волин. монітор. – 2013. – 23 лют. – С. 6.

Вальдемар Едвардович Пясецький : біобібліограф. покажч. / Упр. культури і туризму Волин. держадміністрації та ін. ; упоряд. А. А. Понагайба, О. Л. Рибачук. – Луцьк : Волин старожитності, 2012. – 116 с.

Волынец А. Краевед Вальдемар Пясецкий : «Я – волынский пилигрим» / А. Волынец // Комсомол, правда в Украине. – 2011. – 12 марта. – С. 14.

Галицький І. Вшанування знаного краєзнавця / І. Галицький // Досвіт. зоря. – 2004. – 17 січ.

Денисюк Н. Про Старе місто у Луцьку – у новій книзі / Н. Денисюк // Волин. монітор. – 2014. – № 7. – С. 10.

Денисюк Н. У його книгах «зупиняється» час / Н. Денисюк // Волин. монітор. – 2012. – 9 лют. – С. 6.

Жижара 3. Академік древнього Лучеська / 3. Жижара // Діалог. – 2009. – 15 січ. – С. 12.

Мазурик Ю. Вальдемару Пясецькому – 80 років / Ю. Мазурик // Волин. монітор. – 2014. – № 1. – С. 3.

Мельник Р. Патріарх волинського краєзнавства / Р. Мельник // Волинь-нова. – 2012 – 9 лют. – С. 10.

Надольська В. Історико-краєзнавчі дослідження Вальдемара Пясецького / В. Надольська // Волинський музей : історія і сучасність. – Луцьк, 2004. – С. 211–214.

Новосад О. Його праця – для людей / О. Новосад // Аверс-прес. – 2002. – 7 листоп.

Пахолок З. 70 років від дня народження В. Е. Пясецького (1934) – волинського краєзнавця // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2004 рік. – Луцьк, 2003. – С. 13–17.

Пахолок З. Щоб любити рідний край, треба знати його історію / З. Пахолок // Луц. замок. – 2004. – 8 січ. – С. 10.

Троневич Н. Пясецький повертає нам Луцьк вчорашній / Н. Троневич // Вісник. – 2009. – 8 січ. – С. 12.

Харів Г. Вшанування краєзнавця / Г. Харів // Діалог. – 2011. – 24 лют. – С. 16.

Харів Г. Дослідник біографії Луцька / Г. Харів // Луц. замок. – 2011. – 17 лют. – С. 16.

Шепель Н. Блукаючи назвами луцьких вулиць / Н. Шепель // Нар. трибуна. – 2005. – 20 жовт. – С. 13.

Шепель Н. Вулиці… імені неіснуючих / Н. Шепель // Сім’я і дім. – 2004. – 20 трав

Де мертві дивляться в небо, вірячи в мудрість живих /до історії одного з понад десятка давніх луцьких кладовищ, по-різному ліквідованих прокомуністичною владою/

Де мертві дивляться в небо, вірячи в мудрість живих /до історії одного з понад десятка давніх луцьких кладовищ, по-різному ліквідованих прокомуністичною владою/ Вальдемар ПЯСЕЦЬКИЙ, краєзнавець

Монітор Волинський № 11 (11) 10.11.2009

Римо-католицьке кладовище, територію якого тепер займає меморіальний комплекс Вічноїслави, складалося з трьох частин. Найдавніша з них, яку в побуті називали Старою, займала невелику площу за приміським селом Яровиця вздовж давньої Теремнівської дороги (тепер проспект Перемоги). Саме сюди в 1803 році почали переносити поховання з Бернардинського кладовища – основного римо-католицького цвинтаря в середньовічному Луцьку, оскільки він опинився в центрі забудови. Крім перезахоронення останків, було пере несено й ряд пам’ятників. Серед них – скульптури з каплички Скорботного спасителя. Їх використали при оформленні деяких гробниць. Оскільки нові захоронення тепер здійснювались тільки на цьому кладовищі, при вході на його територію було побудовано дерев’яну капличку. В 1828 році саме тут було поховано Юзефіну Поляновську – попечительку притулку і сиротинця при кафедральному костелі. Серед інших значних поховань дві гробниці: Стецьких (родини відомого історика Тадеуша Стецького) та Піотровських (родини Габріелі Запольської). Також тут був ряд цікавих пам’ятників на похованнях чеських і німецьких колоністів-католиків. У 1885 році замість дерев’яної було зведено кам’яну капличку (нині Дім скорботи). Уже наприкінці XІX століття тут залишилось мало місць для нових поховань. Тому пробощ кафедрального костелу Лонгін Станьковський звернувся до міської управи з проханням виділити земельну ділянку для розширення кладовища. Проте справа ускладнювалась тим, що старе кладовище впритул межувало з землями військового відомства. І тільки з крахом Російської імперії вже польський магістрат вирішив це територіальне питання. Першими на новій частині римо-католицького кладовища поховали 19 солдатів польської армії, що загинули в 1919 році при зайнятті Луцька. Через рік тут же було поховано солдатів, які загинули під час польсько-більшовицької війни. Так було створено своєрідний меморіал. Пам’ять старожилів і окремі світлини, що збереглись, дозволяють відтворити його в уяві: чіткі прямокутники могил, рядки квітів на них, однакові хрести, написи „невідомий солдат” і лише зрідка – прізвища. В центрі – дещо вищий хрест із написами з обох боків. Документів про кіль кість могил не збереглось, але інші джерела дозволяють припустити, що їх було більше сотні. Окремо був ряд офіцерських поховань, а неподалік поховання Яніни Ляталувни – польської зв’язкової, за мученої під Луцьком в 1920 році. За нею в сторону теперішньої вулиці Шопена у 1933 році була похована Ядвіга Юзефа Кулеша – настоятельниця згромадження сестер Бенедиктинок – місіонерок, які в Луцьку опікувались сиротинцем. На краю нового цвинтаря – поховання учнів музичної школи імені Шопена (брата і сестри), які трагічно померли в 1937 році. Над їхніми скульптурними постатями – фігура ангела, що грає на арфі. За тим пам’ятником була вільна територія, яка використовувалась для захоронень вже в по-воєнний час. Оскільки в Луцьку з 1870 року діяла скульптурна майстерня при польському кладовищі, то цікавих пам’ятників на ньому було чимало, особливо із зображення ангела. Старожили пам’ятають їх більше десятка. Частіше всього фігура ангела-охоронця стояла на дитячих могилах. При влаштуванні меморіального комплексу останки з деяких розритих могил зібрали і перепоховали на північній околиці нової частини цвинтаря. Про це інформує ледь помітна горизонтальна таблиця. Решту поховань, як і меморіал польських воїнів, зрівняли бульдозером із землею, а кам’яні пам’ятники вивезли і використали як будівельний матеріал. Тож чи не пора виконати прохання колишніх мешканців Луцька, що мешкають за кордоном, поставити замість плити пам’ятник, щоб можна було запалити біля нього свічку в пам’ять про предків, що там „дивляться в небо”