Рубан Микола

Луцьк

Рубан Микола

1954 18.12 - народився в с. Гнідинці, Чернігівської області. Україна.
1971 - 1975 - навчався в Миргородському керамічному технікумі ім. М.Гоголя.
1975 - 1976
1976 - 1982 - навчався в Львівському Державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Педагоги М.Гладкий,І.Франк, Д.Кривавич
1988 - член НСХУ.
Учасник республіканських, регіональних та міжнародних художніх виставок, зокрема:
1985 - "Світ і молодь", м. Київ, Україна.
1988 - "50 років СХУ", м. Київ, Україна
2001 - міжнародна художня виставка "Мистецтво без кордонів", м. Ольштин, Польща.
2 персональні виставки, зокрема:
2001 - м. Луцьк, Україна

60 років від дня народження М. 3. Рубана

60 років від дня народження М. 3. Рубана (1954) -

українського художника

Микола Захарович Рубан народився 18 грудня 1954 року в селі Гнідинці Варвинського району Чернігівської області. Навчався в Миргородському керамічному технікумі імені М. Гоголя на відділенні художньої кераміки (1971 - 1975). По його закінченні (дипломна робота - серія порцелянових декоративних тарелей на тему «Сказання про Ігорів похід, 1185») працював на Коростенському фарфоровому заводі живописцем. У 1976 - 1982 роках продовжив професійне навчання у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на відділі художньої кераміки, дипломна робота

- порцелянова декоративна композиція «Київська Русь». Педагогами митця були М. Гладкий, І. Франк, В. Манастирський, Д. Крвавич, Е. Мисько.З 1982 року М. 3. Рубан живе в Луцьку. У 1982 - 1999 роках працював у Волинських художньо-виробничих майстернях, виконував творчі замовлення. Є членом Національної спілки художників України з 1988 року, членом Національної асоціації митців України з 1994 року. Працює в галузі художньої кераміки: декоративні об'ємно-просторові композиції, скульптура малих форм, настінні панно, тарелі. Працює також у галузі монументально-декоративного мистецтва в жанрі вітражу, мозаїки, рельєфу. Займається живописом.

Виконуючи замовлення монументального характеру, Микола Рубан у співавторстві з дружиною, художницею Зенею Рубан (Мартинів) у 1984 - 1985 роках створив 6 класичних вітражів на історичну тему для Волинського краєзнавчого музею, два з яких у 1993 - 1994 роках були замінені на інші. Головна композиція - вітраж «Волинь», в якому в оточенні узагальнених обрисів волинської землі представлено величний образ молодої жінки з піднятими в руках віночками

- як символами миру й краси. Вітражам музею характерна центричність композицій, чіткий рисунок, застосування ліній, що кругляться і поєднуються з вертикалями і горизонталями.

Багато декоративних робіт сюжетного і орнаментального характеру виконано для інших офіційних споруд Луцька й Волині: вітражі для готелів «Світязь» (на сьогодні знищений) і «Лучеськ»; романтично піднесений вітраж «Мерехтіння зірок» в «Упродор-10»; абстрак- тно-кубістичний вітраж у будинку Управління внутрішніх справ Волинської області; вітраж для басейну з образом моря й медузами в одному із дитячих садків міста, а також вітражі, мозаїки, рельєфи для Палацу урочистих подій у Горохові.

Серед мозаїчних робіт монументального характеру - композиція «Розвиток транспорту» (1982) для автостанції у райцентрі Ратному; тематичне панно у спорткомплексі Луцького електроапаратного заводу загальною площею 80 кв. м; мозаїка автопавільйону села Полапи у Любомльському районіц. У ній митець розгорнув казково-орнаментальну композицію, розташувавши на всю площину головної стіни декоративного з золотавим блиском грифона. У 2012 році Рубан у подарунок для одного з храмів Єрусалима створив дві мозаїчні ікони, зразком для яких слугували образи Волинської та Озерянської Богородиць, і через паломників з Волині передав їх на Святу землю.

Як майстер мистецтва кераміки Рубан віртуозно володіє формою. У1980 - 1990 - ті роки він створив низку композицій, які є скульптурою малих форм: «Баба Яга», «Дует», «Студент», «Діалог», «Музикант», «Музою окрилений», «Аптекар», «Коваль», «Благословення душі», «Тяжка ноша», «Лісовик», «Весна», «Літописець», «Молитва», «Троє» та інші. Більшість з них виконані в народному дусі - великоголові, з неправильними пропорціями людські постаті. Змістова навантаженість їх дуже різноманітна. Гротескове перебільшення в образі «Баби Яги» відповідає фольклорному уявленню про це «лякало». В «Аптекарі», «Дуеті», «Музою окриленому», «Ковалі», «Прялі» з гумором підмічено професійні і людські особливості. У символічній «Тяжкій ноші», яку можна було б назвати «Все своє на собі», - уособлення долі творця-гончаря, що несе на собі амфору більшу, ніж він сам. Велика філософська ідея закладена у творі «Благословення душі». Митець зображає колінкуючого чоловіка, у якого з притиснутої до грудей долоні злітає голуб. Це прощання з життям, смирення перед невідворотнім. Схильність автора до філософічних роздумів передана і в мініатюрі «Молитва».

Шукаючи нових можливостей для втілення у мистецтві своїх роздумів, Микола Рубан переосмислює класичні композиції. Так, зроблена на тему Чорнобиля «Важка вода» нібито повторює схему із трьох атлантів, що на своїх плечах тримають земну кулю. Але у виконанні митця троє велетнів перетворюються на звичайних нещасних людей, що із страшними зусиллями підтримують пошматовану роздерту пащу реактора. Катастрофа Чорнобиля - це катастрофа Землі, катастрофа людей.

Не припиняючи творити в мистецтві кераміки, Рубан багато уваги відводить малярству. Ним створено кілька сотень робіт. У живописному полотні «Крізь віки» (із серії «Світ амфори») митець символічно зобразив стародавню керамічну посудину, досконалі форми

якої прийшли до нас із сивої давнини. Амфора як класичний образ творчості митця-кераміста для Рубана є ознакою його фаху.

Серед символіко-алегоричних його творів - «Океан» (1994), «Творіння» (1994), «Вічність» (1996), «Музика безміру» (1996), «Траєкторія часу» (1990 - 1993), «Перетин умовної вертикалі» (1996), «Блага вість» (1998), «Відгомін віків» (1990). У картині «Волинський хрест» (2000) митець вписує у води світового океану прадавній солярний символ - хрест, але це не абстрактний знак, а реально існуючий козацький надмогильний хрест під Берестечком.

Працює М. Рубан і в жанрі реалістичного портрета («Дід Йосип», 2009; «Юліанка», 2009; «Олесь», 2009). Є у нього класичні краєвиди моря («Буря», 2008; «Буря», 2009; «Море», 2009; «Лиман», 2009), архітектурні пейзажі («Старе місто», 2007; «Луцький замок», 1994), краєвиди Карпат («Гори», 2008; «Черемош», 2008), пейзажі Волині.

Маючи індивідуальне художнє обличчя, чітку творчу концепцію, М. Рубан виставляє свої твори на обласних, регіональних, республіканських (понад 30), міжнародних та персональних виставках; працює на українських пленерах (у Седневі Чернігівської області, 1988 - 1989; у Сергіївці на Одещині, 2007) та за кордоном (Сараєво, Югославія, 1990;Хелм, Польща, 1990).

Художник став учасником унікального арт-проекту - виставки та альбому-каталогу «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен (Київ, 2002), метою якого було привернення уваги глядача до феноменального явища, яким є українське професійне декоративне мистецтво на зламі століть. Твори М. 3. Рубана колекціонують і продають з аукціонів (Класичний колекційний живопис. Лот 116: Рубан М. 3. «Поклоніння ідолам», 1997; полотно, олія; 88x68 см. Аукціонний дім Євро-Арт. Київ, 2013).

Роботи митця зберігаються в художніх музеях Запоріжжя і Алма- Ати, в Дирекції художніх виставок Міністерства культури і мистецтв України, Дирекції художніх виставок Національної спілки художників, у приватних колекціях в Україні, Англії, Канаді, на Кіпрі, в Німеччині, Польщі, Росії.

Література:

Галайда В. Світ амфори / В. Галайда // Образотв. мистец. - 1994. - № 1. -С. 36 - 37

Тамара Левицька

Малярство

Кераміка

Фото