:: ART GALLERY :: ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ ::
На головну

Волинський літопис.

Володимир-Волинський. Włodzimierz Wołyński

Радзівіллівський літопис.



Нестор літописець


Нестор-літописець. Графічний портрет за черепом, виконаний Є.І. Даниловою з мощів Нестора в ближніх печерах Києво-Печерської лаври

Преподобний Нестор похований у Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського. Києво-Печерська лавра


Нестор Літописець (* бл. 1056 року — † бл. 1114, Київ) — преподобний, київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) Повісті минулих літ. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі.
«Повість минулих літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року.

1097 - заради перевiрки шкiл та вчителiв до м. Володимира на Волинь, приїжджав лiтописець Нестор.

Наприкiнцi XIII - початку XIV столiття у Володимирi писався Волинський лiтопис.



Список 1425 р. містить Галицько-волинський літопис ХІІІ ст. Cписок 1377.

ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС. Написаний на Волині ХІІІ ст.


ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС ЛІТОПИС РУСЬКИЙ) Список 1420 р. 307 нумерованих аркушів. Бібліотека Академії наук 16.4.4.
Список містить:
- Повесть временних лет. Київського Нестора Летописця.
- Київський літопис XII ст.
- Галицько-волинський літопис ХІІІ ст.
На сайті ІЗБОРНИКГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС. Пер. Переклад Л.Махновця 1989.

На сайті ІЗБОРНИКГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС. Пер. Теофіль Коструба. 1936.

Кралюк П.М.Володимир Василькович: модель князя-філософа. Кралюк П.М., доктор філософських наук.

Галицько-Волинський літопис Галицько-Волинський літопис. Р.М. Федорів.

Лаврентіївський літописЛаврентіївський літопис. Cписок 1377.


ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС ХІІІ ст.
Літопис, походить з міста Володимира (на Волині), найвидатніша пам'ятка писемності написана при волинському епископі Іоні II. Основна частина Галицько-Волинського літопису укладалася й редагувалася за часів правління Володимира Васильковича. Одна із частин Волинського літопису писалась в Любомлі. Саме тоді було об'єднано Галицько-Холмський літопис волинського князя Данила Романовича (Галицького) з літописом Володимирських князів Василька Романовича та його сина Володимира Васильковича. Частина літопису, що написана у місті Володимирі і присвячена безпосередньо історії Володимирського князівства, охоплює події 1259—1290 рр. В.Л. є заключною частиною Іпатського літопису (Літопису руського).
Нині В.Л. (Іпатський список) зберігається в Ленінграді, у бібліотеці Академії наук СРСР. книгу переписано близько 1425 року. Рукопис має старовинну шкіряну оправу з мідними застібками і нараховує 307 нумерованих аркушів (включаючи й перший, колись чистий, а тепер із різними пізнішими приписками), або 614 сторінок. У рукопису, де текст розташовано у два стовпці, 40 зошитів (не рахуючи першого аркуша) по 8 аркушів; але 5-й зошит має 7 аркушів, 8-й — 6, 10-й — 3, 14-й — 6, 40-й — 7. Вирвано лише один, восьмий аркуш п’ятого зошита; він мав бути між арк. 40 зворотним нинішньої нумерації.
В.Л. охоплює події 1201-1291 рр. Спочатку В.Л. складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального зведення було внесено хронологію. За змістом і мовно-стилістичними особливостями В.Л. поділяється на дві частини: Галицький літопис (1201-1261 рр.), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів волинського князя Данила Романовича і Волинський літопис (1262-1291 рр.), складений на Волині, який більше відображав історичні волинські землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира.
Детальний аналіз тексту та порівняння з іншими руськими літописами і хронікою Длугоша дає можливість виявити п’ять редакторів:
1) редактора, що довів працю до 1234 р. за Іпатіївським списком (писав близько 1255 р.);
2) редактора — продовжувача літопису до 1266 р. (писав близько 1269 р.);
3) дальшого продовжувача літопису до 1286 р. (писав близько 1285 р.);
4) редактора, який довів запис до 1289 р., докорінно переробивши (починаючи від 1261 р.) продовження літопису редактором 1286 р. і частково редактором 1266 р. (писав близько 1289 р.);
5) останнього редактора, що продовжив літопис від 1289 до 1292 р. та вніс деякі редакційні зміни. Час його роботи — початок XIV ст.
Місцем написання двох перших редакцій був Холм, тому ці редакції можна назвати першим і другим холмськими зводами; місцем написання третьої редакції був Перемишль (перемишльський звід); четвертої — Любомль; п’ятої, можливо, Пінськ.
Імовірними авторами були: першої редакції — холмський єпіскоп Іван, колишній сідельничий короля Данила Іван Михалкович Скула; другої редакції — Діонісій Павлович, видатний державний діяч, працівник княжої канцелярії; третьої — перемишльський єпіскоп Мемнон або хтось з його духовного оточення автор четвертої редакції (1289) стоїть на зовсім протилежних позиціях. Він не лише захисник повної самостійності Волині та її політики, але, спираючись на те, що сила засновника Волинського- Галицького князівства, князя Романа, мала своє головне джерело у Волині, він пропагує зверхність Волині над Галичем. Тому він протиставляє культові короля Данила культ Романа, неприхильно ставиться до колишньої коронації Данила та до його унії з Римом, на противагу яким він висуває вимогу триматися православного «правовір’я».; четвертої — близька до Володимира Васильковича духовна особа, імовірно з любомльської церкви; п’ятої — житель Пінська, який довгий час перебував біля Мстислава Даниловича, а опісля при дворі пінських князів, через що в літопис внесено дещо з пінських літописних записів.


Ипатьевская летопись
Іпатіївський літопис. Список 1425 р. містить Галицько-волинський літопис ХІІІ ст.

Ипатьевская летопись
Іпатіївський літопис.


Лаврентіївський літопис
Лаврентіївський літопис.Cписок 1377.

Лаврентіївський літопис
Лаврентіївський літопис.

РАДЗІВІЛЛІВСЬКИЙ ЛІТОПИС. Список Повісті минулих літ XV ст. Київського Нестора Летописця.

Назва Радзівіллівський літопис - за місцем знаходження в бібліотеці Яна Радзівілла. Під час Семирічної війни з Пруссією 1758р. Кенігсберг захопили росіяни так Радзівіллівський літопис потрапив до Росії.
Представляє собою «Повість минулих літ», продовжену до 1206 р. Літопис містить 618 мініатюр з них понад 53 присвячено подіям на Волині. Бібліотека Академії наук в Санкт-Петербурзі 34.5.30.h
Радзівіллівський літопис Радзівіллівський літопис. Факсимільне видання 1994. Сайт НОВАЯ ХРОНОЛОГИЯ.

Волинь у мініатюрах Волинь у мініатюрах Радзивілівського літопису. Олена Огнева. Минуле і сучасне Волині.


Радзивиловская летопись
Перша згадка про Лучеськ. Волинський князь Ярополк Ізяславович . Лютий 1085 р. РЛ, арк 121

Радзивиловская летопись
Пополох. Спричинений затемненням сонця під час походу на Лучеськ Юрія Долгорукого (засновника Москви 1156) . Лютий 1150. РЛ, арк 184

Радзивиловская летопись
Вбивство волинського кн. Ярополка Ізяславовича в Володимирі.РЛ, арк 119


Радзивиловская летопись
Бій під стінами міста. Лучани кідають каміння на Андрія Юрійовича Боголюбського (основоположника майбутньої Московської держави) . Лютий 1150. РЛ, арк 185

Кодекс Гертру́ди
Волинський князь Ярополк Ізяславович. Король Русі. Кодекс Гертруди, кін. X ст. Чівідале, Італія.


Радзивиловская летопись
Волинський князь Ярополк Ізяславович. Ікона.



Radzivill Chronicle
Втеча Мстислава Ізяславича з Луцька


Radzivill Chronicle