На головну

Друкарні Волині

Руїни Острозького замку, в якому находилася типографія

1569 - після Люблінської унії - гоніння на українські книги, надруковані на польській території.
1577 - К. Острозький заснував Острозську друкарню де Іван Федорів видав 6 книжок. Острозька друкарня знаходилася в передзамку (замок дальній), поряд з Острозькою Академією, неподалік від церкви св. Миколая. Можливо, неподалік знаходилася закладена князем Острозьким папірня.
Після смерті першодрукаря заснована ним Острозька друкарня діяла ще кілька десятиріч (до 1612 р.)
У другій половині 80-х років XVI ст. відновилася діяльність Острозької друкарні. Крім навчальних і богословських книг, вона видала низку публіцистичних творів. Найвідоміший серед них український текст Апокрисиса, видрукуваний близько 1598 р. в Острозі (польський текст вийшов у краківській друкарні Олекси Родецького, який часто виконував замовлення протестантів). Автор книги, що виступив під псевдонімом Христофор Філалет, гостро засуджував Брестську цер­ковну унію, закликав до боротьби проти наступу католицизму на Україні і в Білорусії. В Острозі надруковано також Ключ царства небесного Герасима Смотрицького і Книжицю, куди увійшов і лист Івана Вишенського «До всіх православних християн» — єдина при­життєва публікація твору знаменитого письменника. Протягом деякого часу Острозька друкарня діяла в Дерманському монастирі, де видавничою справою керував Дем'ян Наливайко.
1581 - в Острозі видано віршований твір українсько-білоруського поета Андрія Римші Хронологія, де наведено назви місяців латинською, гебрайською та народною українською мовами й описано відповідні біблійні події та свята. Це перше окреме друковане видання поетичного твору книжною українською мовою.
1587 - в Острозі видається перша полемічна, спрямована на захист православної віри від нападок із боку католиків, праця Герасима Смотрицького "Ключ царства небесного", а невдовзі "Книжиця" Василя Сурозького аналогічного ідейного спрямування.
З виданих в Острозі 1598 року шести книжок було дві навчальні (Буквар "Книжка словенская рекомая кграматика" та Часослов).
1627 - указом царя московського Олексія Михайловича та патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги.
1648 року козаки, розбивши польське військо Д. Заславського, взяли Острог і спалили колегію та друкарню.

Друкарні Волині



Друкарство на Волині.ІІІ частина. Іван Огієнко Історія українського друкарства....>>>



Борозна першого друкаря. І.Сайчук. Л.Лагановський.
...Книговидання в Луцьку розпочалося 1628 року твором чисто світського характеру - брошурою, яка містила так званий "Лямент посвятобливо зошлом отцу Іоанне Василевичу", написаний Давидом Андрієвичем....>>>


Друкарство на Волині.ІІІ частина. Іван Огієнко Історія українського друкарства....>>>

Острозька друкарня. 1577
Друкарні князя Костянтина Костянтиновича Острожського.

Загалом тут було надруковано не менше 25 назв книжок.
Друкарі Острозької друкарні. У післямові до Біблії 1581 року Федорович пише, що працював не сам, а разом зі своїми однодумцями й соратниками. Серед них, напевне, були:
Іван Федорович (син)
Гринь Іванович із Заблудова (учень)
Сідляр Сачко Сенькович (учень Федоровича зі Львова)
Корунка Семен (учень Федоровича зі Львова)
отець Мина (знайомий князя Курбського)
пресвитер Василь

РАДИШЕВСКИЙ АНИСИМ МИХАЙЛОВИЧ В Острозькій друкарні оволодів друкарським ремеслом українець з Волині, наприкінці 1585 р. або на початку 1586 р. переїхав до Москви і став палітурником при Друкарському дворі, в 1605-1610 рр. був провідним майстром Друкарського двору, а пізніше — Пушкарського приказу. Радишевский в 1606-1610 гг. выпустил в свет превосходно оформленное Четвероевангелие и большой по объему (1266 л.) Устав церковный. В 1607-1621 составил "Устав ратных, пушечных и других дел, касающихся до воинской науки" (издан 1777-81). Книга основывалась на иностранных источниках, но в ней был обобщен опыт русских пушкарей. "Устав" содержал практические сведения из области математики. В книге дано описание приборов, употреблявшихся в артиллерии; подробно изложены знания в области химии, что нашло применение в изготовлении взрывчатых веществ, красок, чернил, олифы. Примером обобщения производственного опыта служила "Книга сошного письма", содержащая знания по геометрии и их применению в измерении земельных площадей. Умер ок. 1630.

СИМОН ПЕКАЛІД. (Пекальський, Пенкаля, Пекалід). Придворний поет у князів Острозьких, очевидно, пробував при дворі Януша Острозького, якому й присвячено поему «Острозька війна». Знаменитий його твір “Про Острозьку війну під П’яткою”, виданий у 1600 (1567) році в м. Олькуш поблизу Кракова у родині міського радника Тобія Пенкалі. У 1585 р. вступив до Краківської академії і в 1589 р. одержав ступінь бакалавра мистецтв. Коли йому було присвоєно це звання, у книзі запису «Книзі промоцій» було зазначено, що він “Ruthenus factus”, тобто що він став русином. Його твір був про війну князя Острозького з повстанцями під проводом Кшиштофа Косинського. У поемі автор хвалить Острозьку академію, яку називає тримовною, що було знаком європейськості. У творі він веде родовід Князя Острозького від легендарних Кия і Руса, згадує про Данила Галицького як родича Князя Острозького. Згадує про те, що Данила Галицького першого з українських князів було короновано. Головний акцент він робить на тому, що прославляє боротьбу Князя Острозького з татарами. Таким чином Князь Острозький захищав Королівство Польське і всю Європу. І це його величезна заслуга. А Кшиштоф Косинський неправильно зробив, що виступив проти нього, стверджує Пекалід – краще б він пішов воювати з турками і татарами, аніж із Князем Острозьким. Тут дуже багато Симоном Пекалідом закладено символізму і великого змісту. Інший відомий твір поета «Епіталема (весільна пісня) на честь Івана Фелікса Гербурта та Єлизавети Заславської із Острозьких» (Львів, 1601). Про життя С. Пекаліда після 1601 р. даних нема. Писав латинською мовою.

Острозькі письменники кінця 1590-х років.Михайло Грушевський. Історія української літератури.....>>>
Острoг Острозька академія: редагування і видання книг.Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання. Друкарні України на зламі XVI-XVII ст.....>>>
Острoг Смотрицький Герасим. Ключ царства небесного. Острог, 1587. ...>>>
ОстрoгІван Огієнко. Історія українського друкарства.
XI. Огляд волинських друкарень....>>>

ОСТРОЗЬКА ПАПІРНЯ. 1595 р. перший водяний знак Острозької папірні, котра проіснувала пів століття. Перша документальна згадка про папірню майстра Войцеха в угоді про поділ маєтків між братами Янушем і Олександром Острозьким складена в Кракові 1603 р. Папірня в Острозі, прибутки від якої йшли на шпиталь, заснований Ганною-Алоїзою Острозькою, згадується 1636 р., але її зруйнували 1648 р. війська Богдана Хмельницького. Остання згадка в ревізії замку та міста Острога 1654 р. Збереглись згадки про трьох майстрів Войцеха, Амвросія та Казимира. На сьогодні відомо 17 водяних знаків папірні.


Водяні знаки острозької папірні.
Книга Христофора Філалета
Апокрисис. Острог. Написаний Х. Філалетом. 1598. На титульном листе "Апокрисиса" внизу заставка из федоровского Часовника 1565 г., на последней странице маленькая заставка из Острожской библии.
Часослов Острог  Часослов с месяцесловом
Часослов. Острог. 8.VI 1598. 121 арк. Гравюри заставки (деякі з них відбиті з дощок острозького Нового завіту 1580 р.). Виливні прикраси.
Посланіє Єремії
Похоронний панегірик "Ламент". Острог.
Клирик Острожский
Клирик Острожский (Гаврила Дорофеєвич ?) Отпис на лист... Іпатія володимирського і берестейського єпископа. Написаний під псевдонімом острозьким протопопом Ігнатійом. Острог, 1598. 57 аркушів.
Клирик Острожский
Клирик Острожський (Гаврила Дорофеєвич ?) Отпис на лист... Іпатія володимирського і берестейського єпископа. Написаний під псевдонімом острозьким протопопом Ігнатійом. Острог, 1598. 57 аркушів.
Василий Великий, архиепископ Кесарийский, Книга о постничестве
Книга о постнічестві. Василій Великий, Фронтиспіс.
Правила монашого життя. 8.03.1594. Гравюри герб Костянтина Острозького, Василь Великий в архітектурній рамці, заставки, кінцівки, ініціали.
Василій Великий. Книга о постничестві
Книга о постнічестві. 8.03.1594. Вкладний запис І.Вишенського. В "Книзі о постнічестві" є 4 книжкових прикраси, з дошок Івана Федорова.
Маргарит Іоанна Златоустого 1595 Иоанн Златоуст Патриарх Константинопольский
Маргарит Іоанна Златоустого.
Острог, 1595. Тит. арк. відновлений у XVIІ – на початку XVIII ст. З дарчим написом Єпіфанія Тихорського бібліотеці Харківського колегіуму, 1728 р. Твір підготовлений Василем Малюшицьким
Иоанн Златоуст. Маргарит
Маргарит Іоанна Златоустого.
Острог, 1595.


Типография острожская
Лист К. І. Острозького.
Острог, 28 трвня 1521
Острог
Титульний аркуш збірки віршів Острозького колегіуму
Посланіє Єремії
Посланіє Єремії. Острог. 1583-1584.
Острог
Сторінка "Ляменту ..."
Опис розправи над острожанами, 1636 р.
Ключ царства небесного. Календар римський новий
Острозька біблія. 1581. Сторінка з віршем Герасима Смотрицького. Ключ царства небесного. Острог, 1587, арк. 5, Це віршова кінцівка присвяти-передмови до Олександра Острозького, сина Костянтина Костянтиновича Острозького. У вірші обігрується одна з апофегм (афористичних сентенцій) Плутарха.
Пандекти
Отрозький літопис.
Історі Острога. 1550-1636 рр. Автор український православний монах.
Типография острожская
Євангеліє типографське №6. ІІ ст. Центральний архів давніх актів.
Лекарство на оспалый умысл чоловичий
Лікарство на оспалый умысл чоловічій. Друкарня В. К. Острозького, 29.VII 1607. 183 аркуші. Гравюри: герб Костянтина Острозького (зв. титулу), одна ілюстрація, заставки. Виливні прикраси. переклад Д.Наливайко. Книга складається з двох частин: часлова і місяцеслова. Острозькі вчителі тієї доби дуже шанували цю книгу. Часослов був останнім друкованим виданням Острозької друкарні.

Буквар. Острог, не раніше 1598.
Иеремия
Ієремія (Транос). Патріарх Константинопольский. Посланіє до православного населення. Острог, 1583.
Christophor Philaleth Chrystofor Filalet
Філалет Христофор (лат. Christophor Philaleth, польск. Chrystofor Filalet).Апокрисис албо отповедь на книжки о Соборе Берестейском. Острог, 1598-1599. 222 аркушів. Гравюри: кінцівки. Виливні прикраси: рамка на титулі.

Дерманська друкарня 1604


Острозький призначив Івана Федоровича управителем друкарні Дерманського монастиря. Федорович пропрацював там два роки, очікуючи повернення всіх посланців князя зі списками Біблії.
Имеются документы 1565-1566 гг., говорящие о "Иване Друкаре, справце монастыря Дерманского", но не в связи с книгопечатанием. В них идет речь об обычных в Польско-Литовском государстве того времени "наездах" из села Купина, принадлежавшего Дерманскому монастырю, на соседнее село Спасовку. В нездах этих принимал участие и Иван Федоров. посланців князя зі списками Біблії.
1576 році Федорович переходить до Острога.
1602 - Острозька друкарня перенесена в Дерманський монастир. Из книг, напечатанных в дерманской типографии, сохранилось две: богослужебная - Охтаик и полемическая - "Лист Мелетия... до Ипатия Потея... епископа володимерского"
"Охтаик, сиреч Осмогласник" вышел в свет в 1604 г. Печатником его был, как видно из подписи под послесловием, "Дамиан недостойный презвитер". Это фолиант, содержащий более 420 листов. Напечатан он тем же шрифтом, что и большинство Острожских изданий, оттиснуты с московских и заблудовских досок. Орнаментика "Охтаика" носит случайный характер. В нем две федоровские заставки. Одна, починенная, оттиснутая с той же доски. Еще одна концовка - инициал "Т", оттиснутый с доски широкошрифтной Псалтыри, положенный боком. Этот факт очень интересен, доску - буквицу из московской широкошрифтной безвыходной Псалтыри мог привезти в Дерманъ, на Украину, только москвич, в первую очередь Федоров. Пять узких заставок с узором на белом фоне, по-видимому, оттиснуты, как и в "Книге о постничестве" Василия Великого, с досок виленского Евангелия 1575 г. Петра Мстиславца. Возможно, такого же происхождения и одна широкая заставка на л. 81 II счета. Пять других заставок выполнены в том же стиле. Одна широкая заставка на л. 41 III счета восходит к федоровской. В функции концовки несколько раз встречается изображение "страстей господних" - креста, копья и трости.
В следующем году из дерманской типографии вышел упомянутый "Лист Мелетия святейшего патриарха александрийского... до... Ипатия Потея, будучого еще на тот час епископа володимерского". Это небольшая книга, скорее брошюра, в 4-ю долю листа. Печатал ее тот же "Дамиан, недостойный презвитер", после выхода в свет этого "Листа" дерманская типография прекратила свое существование.
1605 - друкарня з Дерманського монастиря пернесена в Острог.

Борискович Ісак, з волинських дворян, ігумен Дерманського монастиря, пізніше єпископ Луцький та Остріжський; постриженець Києво-Печерської Лаври, широкоосвічена людина. Згуртував в Дерманськім монастирі гурток вчених і розпочав тут друкарство. Пробув в Дермані десь по кінець 1605 р. Помер в 1641 р. в Києво-Печерській Лаврі.

Княгиницький Іов, помагав друкувати в Дермані в 1603 — 1604 рр. Октоїха. Див. вище. С. 213. Пробув в Дермані десь до початку 1605 р.

Октоїх
Октоїх. Дермань, 1604, Видання містить, поряд із церковнослов'янськими, українські тексти, віршовані та прозові.
Октоїх
Октоїх.Буквиця набік, такому вигляді відрукували її в кінці тексту в Октоїці. 1604

Костянтинівська друкарня


Третя друкарня, яку заснував на своїх землях князь Костянтин Костянтинович Остріжський, була друкарня в місті Костянтинові;

Рохманівська друкарня


Рохманів — це містечко на Волині Кременецького повіту, в 2 верстах від стольного колись міста Шумська,належав Рохманів князям Вишневецьким
1619 році відомий письменник та освітній діяч Кирило-Транквіліон Ставровецький опублікував складене ним же «Євангеліє учительне» вже у Рохманові, куди переїхав, перевізши й друкарню.

Євангеліє Учителноє, албо казаня на неделя през рок и на празники господскіє и нарочитым святым угодником божіим
Євангеліє Учителноє. 9 листопада 1619.
Типография острожская
Євангеліє Учителноє. 9 листопада 1619.
Євангеліє Учителноє
Євангеліє Учителноє. 9 листопада 1619.
Учительное Евангелие Кирилл Транквиллион, Рохманово
Євангеліє Учителноє. Заставка.

000


000

Октоїх
00
Октоїх
0Б0