Шмаков Олександр

Луцьк

Шмаков Олександр

1939 4 січня - Олександр Миколайович Шмаков народився в м. Сталіно (нині - м. Донецьк).
1951 - Олександра приймають до 5-го класу київської республіканської художньої школи ім. Т.Г.Шевченка.
1958 - закінчив Київську республіканську художню школу імені Тараса Шевченка.
1958 - вступив до Київського художнього інституту, факультет станкового живопису, викл. В.Забашта, В.Костецький. Перед дипломна практика на Курильських островах. За інтерес до буржуазної естетики отримав диплом вчителя образотворчого мистецтва.
1962 - 1964 - працює в м. Балта.
1964 - викладач Луцької художньої школи.
1965 - художник художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР.
Художник живе сподіваннями мандрів, для цього навіть проектує яхту.
1967 - перший учасник від Волині на республіканській виставці.
1968 - робота "Тундра цвіте" експонується на Всесоюзній виставці. Роботу друкують на поштовій листівці.
1970 - глибока криза, художник залишає Художній фонд УРСР, припиняє творчо працювати.
1972 - в Олександра Шмакова забирають майстерню.
у листопаді 1978 - художник помер, похований у Луцьку.
1978 - посмертна виставка у Луцьку.
Основні твори:
Портрет київського художника Станіслава Ольховикова 1967.
Портрет дівчини (Світлана Чичаєва) 1968.
Хранитель Кіжського Скита. 1968.
Пташинний базар. 1968.
Тундра цвіте. 1968.
Озеро в карелії. 1967.
Портрет дружини художника. 1969

Література:

Каталог художніх виставок, 1979 - 1982 рр. - Луцьк, 1982. - 39 с.

Шмаков О.М.-сб.

Вербич В. Два Олександри - одна трагедія і В. Вербич // Вербич В. Під куполом спільного неба: есеї та діалоги / В. Вербич. - Луцьк, 2006. - С 58 - 59.

Крвавич Д. П. Українське мистецтво: навч. посібн.: у 3 ч. Ч. 3. Д. П. Крва- вич, В. А. Овсійчук, С, О. Черепанова. - Львів: Світ, 2005. - 268 с.

Про О. М. Шмакова - с. 239.

Навроцька 3. До питання осмислення художньої спадщини Волині другої половини XX ст. і 3. Навроцька ПВолинський музей: історія і сучасність : матеріали НІ Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.- мемор. музею Лесі Українки. - Луцьк, 2004. - С. 345 - 346.

Нестерчук М. Луцьк моїх друзів / Нестерчук // Волинський музей : історія і сучасність.- матеріали НІ Всеукр. наук-практ. конф., присвяч. 75-річ- чю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки. - Луцьк, 2004. - С. 346 - 349.

Акції: мистецька вечірка напередодні Івана Купала // Волинь-нова. - 2008.-З лип.-С. 2.

Навроцька 3, Трагічна доля генія / 3. Навроцька // Гроно. - 2004. - 16 лют.- С. 8 - 9.

***

Зінько Д. 4 січня 70 років від дня народження О. М, Шмакова (1939 - 1978) - українського художника / Д. Зінько Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки; ред.-упоряд. І, Ковальчук, Е. С. Ксендзук; відп. за вип. А. М. Силюк, Л. А. Стасюк. - Луцьк, 2008. - С. 8 - 9

Митець як дзеркало епохи: культурологічний аспект (на прикладі творчості волинських художників О. Валенти та О. Шмакова). Кандзюба М

Митець як дзеркало епохи: культурологічний аспект (на прикладі творчості волинських художників О. Валенти та О. Шмакова).

Кандзюба М. - магістр Інституту соцільних наук Волинського державного університету імені Лесі Українки. Науковий керівник: доцент Головей В. Ю.

Актуальність дослідження. Біографія художника сповнена драматичних рис. Він, як оголений нерв, дуже тонко відчуває та глибоко переживає кризові явища в суспільстві і не відділяє їх від власного жиїтя, пропускаючи крізь себе. Митець - це згусток світових емоцій, болю, втоми, радощів, жаги, а кожен художній витвір - це об’єктивація особистого бачення цих переживань на полотні. Адже художник - це і доба, і люди, що формували основу його духу. Це і народ. Це і великі книги й великі імена, до яких тягнувся [4].

Неповторність - ключове поняття, смисловиий знак волелюбної музи Олександра Валенти та Олександра Шмакова. Час, який дістався О. Шмакову та О. Валенті, ставши водночас їхнім власним життям, власною долею, потребував неабияких сил га віри. Епоха художника як певний смисловий вимір - в його полотнах. Тому нашою метою є аналіз факторів, що вплинули на формування творчості О. Валенти та О. Шмакова. Основою нашого дослідження є ісгорико-культурологічний метод.

Народились О. Валента та О. Шмаков у важкі роки другої світової війни. У сирітській долі О. Валенти та небагатому дитинстві О. Шмакова, вихідця з родини шахтаря, мистецтво стало найяскравішою і, врешті, головною сторінкою їхнього життя. П. К. Сензюк - перший і єдиний вчитель Валенти - добре пам’ятає, коли до нього підійшов босоніж невисокого зросту хлопець і сором’язливо запитав: “Чи Ви могли б мене навчити малювати?”. Під керівництвом Петра Костянтиновича Олександр не тільки здобув початкову фахову освіту, а й сформувався як особистість та митець, багато читав про мистецтво, копіював, стилізував манери визначних митців, робив самостійні творчі спроби. Незабаром полотна початківця з’явились на міських та обласних художніх виставках. Цей дебют не залишився поза увагою громадськості. Про Валету почала писати місцева преса. Він здобув прихильність багатьох нових знайомих, шанувальників. Твори художника щедрою зливою заполонили Луцьк 60-х. Безмовна мертва натура під його пензлем наче оживає. В його роботах проступають риси достоту оригінальні, незбагненно українські. Саме ця деталь не дозволяє зарахувати зроблене художником до епігонства або вторинності.

Український, навіть волинський контекст в них вичитується досить виразно: в зображувальних мотивах, у палітрі, трактуванні форми, своєрідному емоційному звучанні. Навдивовижу прості, а

подекуди навіть скупі за антуражем (пучок редьки, емальована чашка, хлібина, пляшка), вони все ж випромінюють особливу ауру, якусь незбагненну духовну наповненість, оптимізм, поетизацію всього довколишнього. Вочевидь, на їхню структуру вплинув тісний контакт автора із народним мистецтвом, генетичним носієм якого він був і в середовищі якого він зростав. Поза професіональністю прийомів живопису художника струменить мудрість народної класики: декоративне багатство волинського ткацтва, колористична динаміка вишивок, пластичний лаконізм форм [5]. Після участі

0. Валенти у Республіканській виставці молодих митців, полотно “Риби”, представлене там, було видрукуване як кольорова поштівка і великим накладом розійшлося по країні, пропагуючи Волинь та волинське мистецтво. Цей факт додав молодому авторові впевненості і віри в майбутнє. Його оригінальний живопис прямо із виставкових залів розходився по численних домівках лучан [3, 7].

Так само і Олександр Шмаков вирізнявся із розмаїтого загалу студентів елітного факультету живопису Київського державного художнього інституту передусім вимогливістю, категоричністю в питаннях мистецтва, рідкісною принциповістю стосовно творчих здобутків, як власних, так і чужих.

Не терпів фальші в житті та праці, дволикості, пристосуванства. Ці риси вплинули на перебіг багатьох доленосних питань в біографії талановитого та гордого митця. Зокрема, у той складний тоталітарний час, коли вся країна жила під диктатом компартії, а будь-які спроби звільнитися від нього безжально каралися, він, звичайний студент, художник-початківець дозволив собі в роботі над дипломною картиною відмовитися від соціалістичного офіціозу, шукаючи форм і пластичних засобів, співзвучних мистецьким тенденціям доби [8]. Творчий успіх Олександра викликав лють у заполітизованої професорської ради інституту. Художника звинуватили у схилянні перед буржуазною естетикою, виконану роботу з оцінкою “незадовільно” було названо творчим хуліганством і не зараховано як виконану навчальну програму. Непростий характер ще раз поставив розчерк у долі художника, коли його позбавили права на творчу майстерню. Поступово О. Шмаков, блискучий живописець, яскрава, непересічна особистість, опинився в колі людей із кримінального світу, на задвірках суспільства [І, 6]. У схожих обставинах, без пристойного житла та в середовищі колишніх ув’язнених, довелося жити і творити також Олександру Валенті [2, 3]. Життя обох митців завершилося трагічно.

Висновок. Чому такі надзвичайно талановиті люди опиняються на маргінесі суспільства? Невже через людську байдужість, часто жорстокість, художник - щира, беззахисна людина, приречена на нерозуміння, а відтак, і глибокі особисті кризи? Напевно, справа у тому, що митець далеко випереджає свій час, тому і визнання, на жаль, досить часто приходить уже не за його життя. Усе ж митець творить за будь-яких обставин, від “фізіологічної потреби писати”, про яку говорив М. Бердяєв. Процеси бадужості-активності в культурній динаміці, на нашу думку, є циклічними.

Багато в чому якісно новий, творчий виток культурного поступу залежить від імпульсу саме таких відданих людей.

Література

1. Гуменюк Н. Картини романтика шістдесятих // Віче,- 1999.-4 лют.

2. Клімчук В. Художник, що роздаровував свої картини // Сім’я і дім. Нар. трибуна,- 2003.- 20 лют.

3. Корецька К. Валента, якого знають і люблять // Нар. трибуна,- 1995 - 7 квіт.

4. Митець долю не вибирає // Волинь,- 1999,- 6 лют.

5. Сидор О. В. Творчий метод О. Р. Валенти // Хмельницькому - 500: Тези наук.-теорет. конф,- Хмельницький, 1991.-С. 161 - 162.

6. Стспанюк Ф. Недовге життя Олександра Шмакова // Нар. справа.- 1997,- 4 груд.

7. Цюриць С. Пам’яті Валенти // Віче.- 1997,- 25 труд.

8. Чернюк М. Хисткими дорогами мистецтва: До творчої біографії художника О. Шмакова // Волин. музей:

] історія і сучасність: Наук, зб - Луцьк, 1999 - Вип. II - С. 130 - 131