Войняковський Казимир

Варшава

Войняковський Казимир

1772 (1771) - Казимир Войняковський (польск. Kazimierz Wojniakowski) народився в Кракові.
- навчався спочатку в Кракові, з 1790 у Варшаві.
- учасник національно-визвольного повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко.
- подорожував по Волині.
1797 - на постійно оселився в Варшаві.
1812 - помер у Варшаві.
Література:
Maria i Bogdan Suchodolscy, "Polska. Naród a sztuka". Wydawnictwo Arkady. Warszawa 1988.
Dmitrij Szelest, "Lwowska Galeria Obrazów malarstwo polskie". Oficyna Wydawnicza AURIGA. Warszawa 1990.
Maria Poprzęcka, "Arcydzieła malarstwa polskiego". Wydawnictwo Arkady. Warszawa 1997.
Halina Andrzejewska, Anna Derwojedowa, Janusz Derwojed, Andrzej Dulewicz, Hanna Kubaszewska. "Malarstwo polskie". AURIGA Oficyna Wydawnicza. Warszawa 1997.
Stefania Krzysztofowicz-Kozakowska, Franciszek Stolot. "Historia malarstwa polskiego". Wydawnictwo Ryszard Kluszczyński. Kraków 2000.
"Krajobrazy. Polskie malarstwo pejzażowe od oświecenia do końca XX wieku". KAW, 2000.
Praca zbiorowa. Redakcja naukowa: Dorota Folga-Januszewska. "Muzeum Narodowe w Warszawie. Arcydzieła malarstwa". Wydawnictwo "Arkady". Warszawa 2005.
"Encyklopedia Kresów". Wydawnictwo Ryszard Kluszczyński.
Piotr Kopszak, "Nowoczesny portret polski". EDIPRESSE Polska S.A. Warszawa 2007

Волинь 1797-1997 років в акварелях художника К.Войняковського

Казимір Войняковський (1772 - 1812), відомий в Польщі художник епохи Станіслава-Августа, походив з краківського пролетаріату. Освіту здобув у Варшаві в Баччарелі завдяки підтримці, яку виявив ксьондз С. Сераковський.

Найкращими виразниками епохи образотворчого мистецтва в XVIII ст. в Польщі були француз Норблін та італієць Баччарелі. В другій половині XVIII ст. стали відомі імена польських художників Чеховича, Смуглєвича, Пешка, Токарського, Войняковського та інших. Хоч XVIII ст. не було епохою розквіту образотворчого мистецтва високої проби, але у творчості мало власне обличчя.

Казимір Войняковський був відомим портретистом, майстром історичних і церковних сюжетів. Він менш відомий своїми побутовими малюнками і акварелями, які знаходились в 30-х роках XX ст. в Краківському Народному музеї та в музеї Любомирських у Львові.

Найбільше Войняковський працював у Варшаві, але виїжджав і в Литву. В 20-х роках XX ст. науковцям стало відомо, що Войняковський перебував і працював на Волині. Першим про це написав колишній волинський хранитель З. Морвіц, який подав один малюнок Войняковського з колекції музею Любомирських у Львові для праці Войнича в Луцьку. (А. Wojnicz.– Łuck па Wołyniu.– Łuck,1922). В музеї колекція, зібрана Павликовським, містить певну кількість акварелей Войняковського і серед них 11, що стосується Волині. Їх дослідив в 30-х роках XX ст. Збігнєв Ревський і опублікував в журналі «Znicz» № 12, описавши також діяльність художника на Волині.

Ці акварелі за традицією не підписані, але ще від часів Павликовського автором їх вважається Войняковський. На акварелях містяться тільки виконані пером, чи тим же маленьким олівцем написи місцевостей, звідки походять їх сюжети. Тільки одна з цих акварелей датована (1797 р.), зокрема та, що показує капличку в Луцьку. Акварелі в основному мають розмір 16x23 см. Зокрема, відомі:

1. Ковель. Дерев'яна церква.

2. Ковель. Пейзаж з кухнею.

3. Голоби, смт Ковельського району. Пейзажі з місць двірських забудов та околиць костьолу, 4 шт.

4. Ружин, село Турійського району. Пейзаж з подвір'ям і брамою на фоні дзвіниці.

5. Луцьк. Капличка з фігурою Христа-Мученика, а на задньому плані - замок Любарта і костьол отців-домініканців (репродукція поміщена в листопадовому номері «Znicz».

6. Луцьк. Вид на замок Любарта.

7. Луцьк. Фрагмент вулиці старого міста з імовірним будинком давньої ратуші на передньому плані (поміщена в праці Войнича).

8. Гульча (Гільча), село Рівненської області. Пейзаж з двірцевого парку.

То є цікаві малюнки, які показують тодішній пейзаж названих місцевостей, окремі будівлі та людей різних станів і професій, схоплених у русі, рукою вправного художника.

Особливий інтерес викликає малюнок церкви в Ковелі, яку Войняковський малював з витонченістю і пристрастю якогось дослідника волинського дерев'яного зодчества. Це, мабуть, найстаріший малюнок православного храму на Волині того періоду, коли Ковель як місто вже почав занепадати.

Акварелі з видами Луцька виступають також в значенні документів, оскільки подають найдавніші види міста. Правда, маємо давніше зображення церкви в замку Любарта на одній із ікон музею Волинської ікони.

Ружин в ті часи був виключно помістям Семьонтковських, про яких мало що відомо. Акварелі, мабуть, показують околиці палацу і особливо цінні тому, що інших слідів про нього не збереглось.

Гульча, від 1872 року відома як Чеська, отримала за Станіслава-Августа статус містечка, яке належало Ігнацію Підгороденському, Волинському підчашому (помер в 1826 р.). Можливо, він з роду Підгороденських (с. Підгородне Любомльського району) відомих ще з середини XVI ст. і які брали участь в поході Лжедмитрія на Москву в 1610 році.

Підгороденський побудував в Гульчі невеликий палац в стилі класицизму та розпланував містечко. Він відомий як марнотратний гультяй і шарлатан, що, при сприянні отців-францискаців в Межиріччі, стягував зиски з лікувального закладу в Гульчі.

Войняковський в своїй акварелі подає цікаву сценку на тлі пейзажу з брамою палацу та кам'яними сфінксами.

В Голобах за часів Войняковського був палац Йоахіма і Казиміри Вільгів. В 30-х роках XX ст. маєток родини Підгороденських і графів Ронікерів був власністю Леопольда і Марії з графів Ронікерів Мяновських. Із сюжету акварелі Войняковського зберігся тільки костьол.

Дослідник Збігнєв Ревський відзначив, що ще до 1939 року в палаці збереглась невелика, але цінна, мистецька і культурна галерея портретів XVIII-XIX ст. Серед них були масляні портрети Йоахіма Вільги, ротмістра народної кавалерії, маршалка Ковельського повіту (помер в 1807 р.) і його дружини Казиміри (померла в 1802 р.) з Потоцьких. В портреті Й. Вільги науковці вбачали манеру пензля Войняковського, прирівнюючи його до портрету Косаківського, писаного Войняковським з Народного музею Кракова.

Менш цікавим був портрет дружини Й. Вільги. На звороті того портрету був напис: «C.W. pinxit 1798» (намалював К.В. 1798), що є відомим зразком підпису Войняковського. Ідентичний підпис, згідно записок батька пані Мяновської графа Міхала Ронікера, містився і на портреті Йоахіма Вільги, але з тією однак різницею, що то був рік попередній (1797). Були повідомлення, що на початку XX ст. на Волині мали зберегтися портрети Дзежбицьких, виконані Войняковським. Є припущення, що перебування Войняковського на Волині було більш плідним, ніж на те вказують наявні на даний час відомості.

Можливо він працював і в Любомлі в резиденції колишнього коронного гетьмана Польщі графа Францішка Ксаверія Браницького, адже там постійно збиралась шляхта Волині, а в самому палаці Браницьких була відома колекція картин, зброї і рукописів.

Слід відмітити про контакт тодішньої волинської інтелігенції-шляхти з мистецькою культурою часів Станіслав-Августа. Збігнєв Ревський наводить факти, що контакт був досить інтенсивний. Малюнки Коніка і Смуглєвича знаходяться в кафедрі Луцька, Чешович укладав умову на оздоблення костьолу в Устилузі. Королівський архітектор Є. Шрегер будує розкішний палац в Млинові. Інший архітектор короля Станіслав Кубицький працює на Волині, оскільки вже після смерті короля був залучений Чацьким до перебудови післяєзуїтських будівель в Кременці на ліцей. Певно також невипадково палац Т. Чацького в Порицьку носить сліди стилю Кубицького, відомі з Кременця. Після поділів Речі Посполитої художник короля Станіслава-Августа Юзеф Пічман назавжди осів також на Волині, виховуючи в ранзі професора Кременецького ліцею ціле покоління волинських митців, підносячи на цім терені тодішній рівень мистецької культури.

Література

1. Rewski Zbigniew. – Wojniakowski na Wołyniu w roku 1797 i 1798 // Znicz. – №12. – S.165 - 170.

2. Wojnicz A. Łuck na Wołyniu. – Łuck, 1922.

3. Цинкаловський Олександер. Стара Волинь і Волинське Полісся. – Т.1. – Канада-Вінніпег, 1984. – С.329 - 330.

4. Цинкаловський. Олександер. Стара Волинь і Волинське Полісся. – Т.2. –Канада-Вінніпег, 1986. – С.330 - 331.

5. Город Владиміръ. Свято-Владимірское Братство. // Волынскія епархіальныя ведомости. – №8. – ч.н. 1893. – С.237 - 238

Олександр Остапюк (Любомль)

Загадки старих акварелей. В.Пясецький. 1984

Загадки старих акварелей

В.Пясецький. Радянська Волинь 1984 р. 27 квітня

Луцьк не належить ні до тих міст, що зберегли цілі квартали давньої забудови, ні до тих, в яких вона детально вивчена. Наочно уявити собі, яким було наше місто в роки своєї молодості чи тоді, коли воно носило назву Луческ Великий на Стиру, неможливо.

Дослідження того, який вигляд мало місто в минулому, - не копітка робота фахівців різних наук, результат всебічного вивчення писемних джерел, даних архітектурної археології та найдавніших карт і зображень міста. Саме на основі такого глибокого вивчення різноманітного матеріалу видатний російський пейзажист Аполлінарій Васнєцов створив знамениту серію архітектурних пейзажів-реконструкцій давньої Москви.

Для Луцька ще попереду і свій Аполлінарій Васнєцов, і детальне вивчення всього іконографічного матеріалу про наше, місто. Ми досі нічого конкретного не знаємо про найдавніший план Луцька. Поки шо вважаємо найдавнішим план, складений в 1795 році після того, як Волинь увійшла в склад Російської імперії. Однак цей план, який дістав назву «Сциборського», копія з більш давнього польського плану. Копію, а також написи з польської мови переклав вчитель математики Луцького міського училища, а згодом гімназії у Кременці, М. Сциборський. Де оригінал цього польського плану, і чи є ще його попередники досі не з’ясовано.

Не все ще відомо і про найдавніші зображення Луцька. Поки що такими вважаються акварелі сепією польського художника Казиміра Войняковського (1772 - 1812). Цей талановитий уродженець Кракова був учнем італійця Батареллі - придворного художника польського короля Станіслава Августа. В 19 років Войняковський прославився як здібний портретист, його парадні портрети відзначались надзвичайною передачею характеру, сміливим і точним мазком, довершеним рисунком. Войняковський малював портрети аристократії, оточення королівського двору згодом виконав портрет Т. Костюшка. Зрілим митцем Войняковський захоплюється пейзажем та популярним в ці часи зображенням селянських типів.

Багата шляхта часто запрошувала К. Войняковського в свої маєтки. В 1797 - 98 роках його було запрошено на Волинь в містечко Голоби. Тут в маєтку місцевих магнатів Вільгів він прожив деякий час, виконавши портрети господарів і деяких їх знайомих.

Саме в цей час К. Войняковським, мабуть, було виконано серію краєвидів волинських сіл і містечок. Серія складається з одинадцяти акварелей. Всі малюнки без підпису, є лише назва місцевості, написана пером чи олівцем польською або французькою мовами: Ковель, Голоби, Луцьк, Тульча. Вся серія в минулому столітті потрапила в приватний музей Любомирських у Львові від колекціонера Павліковського. Саме від нього йде традиція приписувати авторство серії саме К. Войняковському. Порівняння з підписаними роботами цього митця, що зберігаються в одному з музеїв Кракова, підтвердили це припущення.

Нашому місту в цій серії присвячено три листи, два з них - Верхньому замку, на третьому зображено одну з вуличок Старого міста. Вперше звернув увагу на ці роботи луцький консерватор (наглядач за памятниками минулого) двадцятих років М. Мервіч. Він сприяв їх розповсюдженню і популяризації. Саме від нього фотографія однієї з робіт потрапила в книгу місцевого лікаря А. Войнича "Луцьк".

Дослідженням цих робіт займався наступник М. Мервіча на посаді воєводського консерватора 3. Ревський. Він висловив припущення, що на третій акварелі зображено "Фрагмент староміської вулиці з будинком давньої ратуші". Хоч зображено дійсно старі будови, однак їх важко прив’язати до якогось чіткого орієнтиру. По суті, місце, зображене на акварелі, досі ще не віднайдене на місцевості. Робота вимагає дальшого дослідження.

На іншій акварелі зображено Верхній замок. Вона також має для нас ряд загадок. Враження таке, ніби К. Войняковський виконував її по пам’яті. Дуже вже незрозумілим є зображення справа від Воротньої вежі. Замість палацу Пузини якийсь квадратний будинок, за ним теж невідомий нам будинок з фронтоном. Можливо, це щось з будов, що належали до неіснуючого тепер троїцького костьолу? Не зрозуміло, як автор міг вибрати освітлення замку справа, з півночі.

...Загадки, загадки. Дещо на них пролилось би світло, якби були оглянуті оригінали, доля яких ще нам невідома

В. Пясецький

Волинь

Портрети з палацу Вільгів в Голобах

Різне