Холодна війна

Фото-виставка ВВІНП. м. Варшава

22 червня 2012 року

Після війни відбувся повний розкол між Радянським Союзом та його супутниками з одного боку та іншою частини світу - з іншого. Коротко кажучи, замість одного у нас стало два світи. Чарльз Остіс Болен, 30 серпня 1947 року

Всупереч очікуванням, завершення ІІ світової війни не принесло надії на успішне майбутнє, міцну безпеку, мир та свободу. Війна, яка почалася як зіткнення нацистського тоталітаризму зі світом західної демократії, завершилася перемогою коаліції держав з непримиримими режимами і устремліннями. Результати війни виявилися надзвичайно стійкими та сформували майже на півстоліття післявоєнну розстановку сил. Після перемоги між недавніми союзниками зростало відчуття недовіри і загрози. Виснажена війною Європа, а за нею і весь світ, розділилися на два ворожих табори, а ймовірність збройного конфлікту між ними (але цього разу із застосуванням ядерної зброї) ставала все реальнішою. Основні учасники переможної коаліції фактично вели хоча і не збройну, але геополітичну, ідеологічну та економічну холодну війну.

Холодна війна розпочалася з конфлікту між Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки та країнами Західної Європи, а потім поступово поширилася на весь світ. Епоха холодної війни – це полярність світу навколо ворогуючих наддержав - США і СРСР, політична напруга, ідеологічне протистояння, гонка озброєнь, боротьба спецслужб, психологічна війна, боротьба за вплив в країнах Третього світу і конфронтація, перенесена на віддалені території. Боротьба за панування мала відкритий, але обмежений характер. Вперше в історії, ніхто не міг бути впевнений, що він переможе чи просто виживе у великій війні, яка не може бути виграна у військовому протистоянні. Однак, холодна війна була справжньою війною – іноді занадто гарячою. Навіть якщо наддержави і уникали прямої військової конфронтації та, незважаючи на володіння ядерною зброєю, у результаті так її і не використали.

ХХ століття відзначилося злочинами, скоєними під час ІІ світової війни. Протягом майже п’ятдесяти років після її завершення, світ став ареною жахливих злочинів, а армії і апарат терору застосовувались з кривавою ефективністю по всій Центрально-Східній Європі, у європейських колоніях Азії, Африки і Латинської Америки, в конфліктах, в яких загинули мільйони людей. З падінням комуністичного режиму в Центрально-Східній Європі (1989 - 1990), об’єднанням Німеччини (1990) і розпадом СРСР (1991), холодна війна закінчилася, що дозволило розв’язати деякі з найкривавіших конфліктів (таких, як в Нікарагуа і Камбоджі). Інші, які спалахнули незалежно від протистояння наддержав, тривали або тривають і після її завершення (наприклад, в Анголі та на Близькому Сході). Захід у цих війнах відчував себе переможцем, але кінець холодної війни не означав «кінця історії», він відкривав лише її новий розділ.

Виставка «Холодна війна. Коротка історія розділеного світу» це запрошення здійснити подорож в минуле – у реалії конфлікту, який протягом майже півстоліття після завершення другої світової війни домінував у післявоєнній історії, впливав на життя мільйонів людей і сформував обличчя сучасного світу. Всеосяжний та багатогранний характер холодної війни залишив свій слід у найрізноманітніших сферах життя, так що будь-яка спроба показати це в одному місці і часі, на одній виставці, безумовно, за-лишить почуття неповності. Маючи це на увазі, ми запропонували авторський, а отже суб’єктивний, погляд на історію холодної війни, надаючи їй форми багатосюжетного роману. Він складається із подій, явищ та їх різноманітних аспектів, які є значними, хоча іноді й не дуже відомими або й забутими, моментами в історії цього конфлікту.

Холодна війна насправді була війною. Термін «холодна» не повинен нікого вводити в оману – іноді вона була занадто гарячою, навіть якщо явна або пряма військова конфронтація між наддержавами була лише епізодичною. Холодна війна часто зводиться до кількох асоціацій. На думку про неї, як правило, виникають такі образи - берлінська стіна, гонка озброєнь, війни в Кореї, В’єтнамі або Афганістані, кубинська криза. Однак, напевно, не так багато людей можуть пригадати у цьому контексті такі події, як громадянська війна у Греції, «кухонні дебати» між Ніксоном і Хрущовим, напад комуністичного Китаю на острів Іцзяншань, що належав Тайваню чи вторгнення США на карибський острів Гренада.

Виставка є доброю нагодою нагадати про слова, виголошені політиками по обидві сторони барикад холодної війни, які назавжди увійшли до історії. Це, зокрема, про-мова Вінстона Черчилля у Фултоні, де прозвучали слова про залізну завісу, Джона Кеннеді у Західному Берліні у річницю зведення берлінської стіни чи Леоніда Брєжнєва, що проголосив доктрину, названу його іменем.

Особливою силою вираження відзначаються фотографії, що ілюструють виставку. Ми старалися, щоб окрім фотографій, які вже стали іконами холодної війни та менш відомих знімків, тут були присутні не лише образи документального характеру, але й такі, що спонукають до роздумів. Цьому сприяє форма презентації – великі збільшенні фото, які привертають увагу та не сперечаються між собою за простір і доповнюються короткими коментарями. Підназва виставки «Коротка історія розділеного світу» передає її суть та ідею авторів – викликати роздуми про конфлікт, який протягом майже півстоліття домінував у світовій історії