Ідея трансцендентальної свободи... ЦІНА!? І. Дяченко

Фотопроект. Малий зал

6 - 25 березня

Ідея трансцендентальної свободи… ЦІНА?!

Сучасні політичні гурмани вимагають нової страви на світовій кухні. Потрібно шукати новий смак, нові відчуття. До Вашої уваги пропонується екзотична порція смачненького: Україна – file minion – великий шмат м’яса! Звичайно, для когось це буде всього лиш новим їдлом у меню політичної карти світу, але для інших – ідея, яка вилилась у досить пафосну, але промовисту назву – «Небесна Сотня». Після цього розпочинається важлива гра, колода карт роздана між двома головними і діаметрально протилежними гравцями – Росією і Європою, а приз – Україна… Здавалося б, все дуже ясно, вимальовується досить проста тріада: політика-влада-гроші. Вам не страшно?! Жахливість усієї ситуації полягає у тому, що розмінною монею «міжнаціонального вінегрету» стали не економічні, соціальні чи ментальні надбання усієї української історії, а життя понад сотні людей. Ні, не так… Не людей, а справжніх особистостей.

Проаналізувавши щоденне життя пересічного українця, відкривається ганебна картина: прокидаючись зранку більшість з нас думає, як вижити. Наш простонародний «недолугий» розум не відчуває всіх найтонших відтінків на палітрі міжконтинентальної політики. Для матері, яка на все життя обмотала своє серце чорною хустиною, вже зовсім не важливо, що буде далі, бо для неї майбутнє – це могила сина, яка естетично прикрашена надгробними квітками. Вона кожен день носитиме в голові думку, чи ціна, виміряна смертю її дитини, не є марною. Позитивним моментом у цій ситуації є лише те, що українська свідомість ніколи не була так яскраво виражена, як зараз. Напевно, залишилась невелика жменька людей, які з байдужістю дивляться новини по телебаченню чи слухають радіо. Але я впевнена, що навіть це «сонне кодло» прокинеться від голосних вигуків ;»Слава Украіні!»

Сучасна молодь найбільш радикальна у своїх поглядах щодо подій у державі. Кожен намагається вкласти щось своє, щоб стати частинкою нової історії нації. І до таких людей відноситься молода і талановита художниця, яскравий та неординарний фотограф – Ірина Дяченко. Закінчивши у 2013 році факультет образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Ірина все ж вирішила поєднати своє життя з фотографією. ЇЇ яскраве художнє бачення допомогло створити ціле віяло нетипових образів та тем. Ірина Дяченко намагається показати своє ставлення і висвітлити власне бачення цієї ситуації. ЇЇ роботи мають декілька площин для сприйняття, кожен з нас обов*язково знайде там щось своє, близьке тільки йому. У цьому, напено, і найбільш проявляється сила якісного мистецтва. Для когось роботи молодого фотографа здаватимуться занадто претензійними, а для когось – епатажними, але, я впевнена, що ніхто не залишиться байдужим.

Наостанок хотілося б сказати щире дякую всім, хто оберігав нас і нашу країну; матерям, які породили таку велику силу справжніх героїв. Ми не маємо ніякого морального права судити людей, які хоча б день вистояли на євромайдані, тому що наші серця були з ними, але тіла сиділи у теплих комфортних квартирах. Ірина Дяченко приносить свою величезну шану тим, хто гідно продовжив історію нашої держави. Слава Україні!

Наталія Петронецька

Досьє:

Ірина Дяченко народилася у 1992 році в місті Дубно Рівненської області. У 2013 році закінчила факультет образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Східноєвропейського національного університет імені Лесі Українки. З 2011 року приймає активну участь у виставках ВНСХУ в м. Луцьку. На сьогодні працює у царині художньої фотографії