Молода Волинь

14 червня - 10 серпня

Учасники виставки та перелік робіт
  • Дмитрук Олег Декомунізація житлової площі. 2017
  • Мозговенко Д. Фарисей. 2017
  • Шевчук А. Анджей-діджей. 2017
  • Кашталян А. Натомлене місто. 2017
  • Кашталян А. Нічна дорога. 2017
  • Грабовецька Н. №8 масло. 2017
  • Холодний В. Без назви 1. 2016
  • Холодний В. Без назви 2. 2016
  • Холодний В. Без назви 3. 2016
  • Горбаль А. Поліський бурштин. 2016
  • Горбаль А. Жива лілія. 2016
  • Горбаль А. Поліський бурштин. 2016
  • Обломська О. Карпати. 2017
  • Обломська О. Схід сонця. 2017
  • Дашкевич А. Останній момент
  • Чернецька В. Африка 1. 2017
  • Чернецька В. Африка 2. 2017
  • Іваницький В. Діалоги. 2017
  • Кальков А. Круговорот. 2017
  • Лук’янчук А. Без назви. 2017
  • Лук’янчук А. Без назви. 2017
  • Лук’янчук А. Без назви. 2017
  • Лук’янчук А. Без назви. 2017
  • Микитенко Д. Владей Патрік Русін. Геральдика шляхетного ордену лицарів Підлясько-Волинського князівства. 2016
  • Свіжак О. Перший сніг. 2016
  • Свіжак О. Атмосфера старого Каунаса. 2016
  • Свіжак О. Музика міста. 2017
  • Петрук Р. Місто І п.о. 2017
  • Петрук Р. Місто ІІ п.о. 2017
  • Петрук Р. Місто ІІІ п.о. 2017
  • Фольварочний В. Кут.п.о. 2017
Концепція. Діма Микитенко (UA) Błażej Patryk Rusin (PL)

Геральдика шляхетного ордену лицарів Підлясько-Волинського Князівства.

5х3м / тканина, бітум, акрил, нітро фарби / 2017 - 06 - 14

Сповідуючи геральдичну моду ХIVст, серед міської знаті Східної Європи, було прийнятним використання на власних гербах місцевої символіки. Це суттєво відрізнялось від Західно-Європейських традицій періоду Ренесансу, а саме зображення легендарних героїв античного світу, біблійних персонажів, кельтсько-германської символіки, філософських алегорій, тощо.

Нам, як художникам, цілком імпонує локальний символізм, при створенні власної геральдики. Наша геральдика не виражає сукупності образів – оскільки це досить спекулятивна тема сьогодні. Вона декламує, швидше, співіснування природніх стихій та явищ, характерні нашим територіям - таких як густий ліс, в’язке болото, жовтий пісок, блакитне небо

Концепція. Володимир Іваницький “Діалоги”

Ця робота була створена в результаті дослідження та проведення паралелей між тим як передавали інформацію люди колись і як її передають зараз. Я розмістив 16 видів символів різних культур та різних епох у формі папілярного візерунку, так як кожен відбиток є унікальним та індивідуальним і кожна людина контактуючи зі світом не може не лишати свого “сліду”. Так і кожна цивілізація по свому лишила чимало слідів та внесла вагомий внесок у формуванні та розвитку сучасного людства. Досліджуючи цю тему виникло питання чи справді людство розвивалось так , як пояснює і трактує її нам давно заїзджена теорія походження людства (від простого до складного). Якщо люина передавала інформацію способом піктографії (малюнковим письмом), пізніше він еволюціонував у ідеографічне, коли кожен ієроглів означав конкретне слово і нарешті розвинувся до букво-знакового, коли кожна літера почала означати конкретний звук, та з пиходом інтернету ми почали вератись до “колиски” передачі інформацї, тобто малюнковим способом у вигляді смайлів чи то в скороченні певних слів. Так насправді еволюція чи деволюція?

Концепція. Олега Дмитрука "Декомунізація житлової площі"

Концепція автора: Термін «декомунізація», а не більш відповідні змісту «дерадянізація» «десовєтизація» вжито, аби викликати асоціацію з «Декомунізаційним пакетом законів», відомим громадськості перш за все тим, що передбачає ліквідацію символів комуністичного тоталітарного режиму та перейменування пов’язаних з ним топонімів. Тобто, в медіа гаряче обговорюється тільки 1 з 4 законів - «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» і, переважно, лише в аспекті заборони символіки. Інші закони згадуються рідше, тому що їхній зміст не здатний настільки ж підвищити градус суперечки, як демонтаж пам’ятників і перейменування. Вони менш придатні для спекуляцій на почуттях людей. Скажімо, риторика про хибність відкриття архівів спецслужб була б малопереконливою. В медійному і, як наслідок, у публічному просторі декомунізація зводиться до ліквідації пам’ятних знаків, заборон і зміни топонімів. Громадська думка з цього приводу розділена, про що свідчить соціологія. У моїй роботі йдеться про ці дражливі моменти, про пропущену крізь фільтр недобросовісних медіа начебто насильницьку «декомунізацію», що зазіхає і на особистий простір, проникає у сферу приватного.

Щодо ліквідації тоталітарної спадщини (про яку, власне, теж мій проект), то закони передбачають конкретні формулювання (напр. розлогий перелік з 9 пунктів роз’яснює, що вважається символікою комуністичного тоталітарного режиму), але потенційно небезпечними і такими, що підпадають під заборону визначаються об’єкти, назви, явища, що відповідають чітким критеріям. Наприклад, «атрибутика, в якій відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п'ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п'ятикутної зірки». Натомість, існує чимало об’єктів матеріальної культури, які, звісно, в жодному разі не можна (і нереально) заборонити, котрі теж міцно і найчастіше підсвідомо пов’язують нас з тоталітарною епохою, її реальністю, її практиками. Типовий інтер’єр хрущовки (навіть, з «євро-»-інтервенціями – тими, що елементи т.зв. «євроремонту») – теж рудимент совка. Килим – його іконічний стержень. Однаковий чи майже від Калінінграду до Владивостоку в ідентичних, за типовими проектами збудованих будинках